На формування м'ясної продуктивності крім генети-чеських факторів впливають умови годівлі та утримання молодняку в постембріональний період. У зв'язку з тим, що виробництво м'яса в найближчі роки буде здійснюватися не тільки за рахунок вирощування і відгодівлі худоби спеціалізованих м'ясних порід, але в більшій мірі за рахунок сверхремонтного поголів'я молочно-м'ясних і навіть молоч-них порід, важливого значення набувають методи інтенсив-ного вирощування молодняка. В даний час питома вага молодняка в загальній кількості забиваемого на м'ясо великої рогатої худоби складає 65%.
Сучасні породи великої рогатої худоби відрізняються досить великою різноманітністю за рівнем продуктивно-сті, конституційним і екстер'єрних особливостей, а так-же у напрямку їх використання.
Однак, як показали роботи останніх років (Н. Ф. Ро-стовцева, К. Б. Свечіна, П. Є. Ладана, Л. Д. Левантина, І. І. Черкащенко, А. В. Лапіної), молодняк багатьох молоч -них, молочно-м'ясних і м'ясних порід при правильному Вира-вання і відгодівлі до 15-18 місяців може збільшити мяс-ву продуктивність і дати м'ясо хорошої якості. Так, молодняк симентальської, чорно-рябої, швицкой, Бест-жевской, холмогорской та інших порід при інтенсивному ви-ращіваніі досягав живої маси 450-500 кг при витраті на 1 кг приросту 7-8 к. Од. Забійний вихід такого молодняку склав 55-62%.
Спеціалізація вирощування молодняка дозволяє снаб-жати великі тваринницькі комплекси і радгоспи висо-коклассним молодняком для відгодівлі.
При направленому вирощуванні молодняка ставиться за-дача формування скоростиглих тварин високоінтенсів-ного типу обміну, здатних давати 900-1000 г добового приросту і до 15-18 місяців досягати маси 400-450 кг.
Для отримання таких тварин необхідно знати особ-ності зростання і розвитку органів і тканин в постембріональний період.
Знання цієї періодичності в інтенсивності росту различ-них тканин організму необхідно для формування високоінтенсивних в м'ясному відношенні тварин різних порід.
При формуванні м'ясної продуктивності у великої рогатої худоби і свиней важливо, перш за все, правильно спланувати рівень годівлі молодняку за періодами ро-ста. Багаторічні дослідження К. Б. Свечіна, проведені на дослідній станції м'ясного скотарства «Боярка» в Укра-їнської с.-г. академії (1963-1971 рр.), А. В. Ланина на Карагандинської дослідної станції, показали, що в перші 3 - 6 місяців після народження вирішальне значення для зростаючого-го молодняку має годування. Годування в цей період має бути повноцінним, щоб забезпечити биологиче-ську особливість тварин, що знаходяться на ранній стадії розвитку, синтезувати білок і нарощувати м'язову тканину. Тимчасовий недокорм в першому році життя, як вказує К. Б. Свечін, затримує ріст тіла в ширину і довжину і незначний вплив надає на зростання і висоту. Один з найважливіших ознак, харак-теризують високі якості тварин, високий про-цент в тілі тварини м'якоті, перш за все миші, по відношенню до кісток. Збільшити відсоток м'язів в м'якоті набагато важче, ніж збільшити кількість жиру. Найбільші до-шиї кількість м'язової тканини нарощують тварини б-строрастущіе, що досягають великого живої ваги в моло-будинок віці. Хоча м'ясистість - ознака, обумовлений по-рідними спадковими факторами, можна і потрібно, вміло, регулюючи рівень годівлі, домагатися кращого роз-ку м'ясних якостей молодняку різних порід. М'язи ростуть найбільш інтенсивно в перші 6 місяців постембріо-нальної життя (I і II періоди по Хеммонд). У другому по-лугодіі швидкість росту мускулатури падає. Недокорм мо-лодняка в період 6-9 місяців викликає недорозвинення ми-м'язової тканини, погіршення її гістологічної будови і хі-мічного стану і, в кінцевому рахунку, якісного м'яса. Інтенсивне вирощування молодняку в перші 12-15 мі-ців життя підвищує скоростиглість формування, дає мож-ливість отримати тварин з добре розвиненими м'ясними якостями у різних порід. Найціннішим поголів'ям для відгодівлі на м'ясо є помісні і гібридні жи-Вотня, отримані шляхом промислового і змінного схрещування і гібридизації. У цих тварин проявляється гетерозис, що обумовлює пишне розвиток організму, що виражається в підвищеній енергії росту і кращої опла-ті кормупродукцією.
Для промислового відгодівлі зараз застосовуються гран-ліровать і брикетовані корми, а також різні сухі і напіврідкі кормосмеси.
Для промислового безперервного відгодівлі худоби в по-останньої час використовують так звану монодієту - кормосмесь, що складається з одного грнулірованного корми з до-Бавка різних натуральних і синтетичних речовин. Широко застосовується зараз сінаж.
Широко поставлені наукові та виробничі опи-ти в нашій країні і за кордоном з виробництва і застосований-ня сінажу довели можливість заміни в раціонах круп-ного рогатої худоби силосу, сіна, коренеплодів доброкачест-венним сінажу.
Такий тип годівлі в поєднанні зі збалансованими комбікормами забезпечує високу продуктивність і нор-мальную життєдіяльність тварин.
Те ж саме відноситься і до гранульованим і брикети-ванням солом'яно-зерновим монокорм, мають ряд переваг: високу засвоюваність грубих кормів, устране-ня необхідності сортування кормів, кращу Зберегти-ність живильним і вітамінної цінності кормів, швидкість і простоту їх роздачі, придатність для використання в кор-мушки, відсутність відходів, зменшення пилоутворення, потреба в меншій кількості складських приміщень. Подібна технологія годування молодняку великої рогатої-го худоби, призначеного для інтенсивної відгодівлі на мя-зі, успішно застосовується в навчальному господарстві Донського СХИ (акад. П. Е. ладаном), тваринницькому комплексі «Воронове» та інших господарствах промислового типу.
Під впливом різного мікроклімату у вирощуваних тварин формуються різні специфічні якості. Підвищення температури навколишнього середовища в ранніх ста-діях онтогенезу прискорює диференціювання і затримує зростання. Ритмічне зміна температури позитивно ска-ни опиняються на зростанні тварини.
Різні види тварин мають різну здатність до терморегуляції. У великої рогатої худоби температура тіла більш стійка, ніж у свиней. Молодняк володіє гіршою теплорегуляції, ніж дорослі свині.
Вирощування молодняку при зниженій температурі гартує організм. Підвищуються опірність організму, обмін речовин, прискорюються ріст і розвиток, краще розвиваються кістяк і внутрішні органи.
А. Н. Соколова (ВНІІРГЖ) вивчала регуляцію тепло-обміну і термічну адаптацію у курей. В результаті 20-річної селекції створена група птахів, пристосованих до поні-женной температурі утримання курчат (+ 19 °) в перші дні життя, ця пристосованість стійко зберігалася в по-потомство (при схоронності 98,6-100% курчат). Необхідно коротко охарактеризувати особливості Вира-вання молодняку свиней. У більшості країн з розвиненим свинарством (Англія, Данія, США) при вирощуванні бе-кінних свиней фермери прагнуть за рахунок підвищеної ско-роспелості спеціально відселекціонованих тварин високоінтенсивного типу скоротити терміни вирощування, забезпе-чити досягнення ринкових кондицій з передзабійної живою масою 90 кг до 6 місячного віку. З урахуванням виконання цього завдання будується і вся система вирощування і відгодівлі свиней у нас в країні па великих свинарських комплек-сах.
Для промислових свинарських комплексів розробити конструкцію тано багато різних схем спрямованого вирощування ре-ремонтного молодняка. Виробництво свинини на промисло-ном комплексі будується на безвигульного утримання свинячо-маток і молодняка. Це вимагає, щоб ремонтний молодняк і матки мали міцну конституцію, що забезпечує висо-кі відтворювальні та продуктивні якості, високу енергію росту молодняку при вирощуванні і відгодівлі. Нуж-ни спеціальні господарства-репродуктори гібридного ремонт-ного молодняка.
Цікава система кліткового утримання поросят при ранньому відлученні від маток розроблена в Англії. На експери-ментальної станції фірми «бичем» вивчають можливість утримання поросят в клітинних батареях після раннього їх відбирання від матерів. Поросят віднімають при досягненні ними маси 2 кг, а найбільш великих в 4-денному віці. От'емишей розміщують в 3, 4-ярусних металевих клітках, обладнаних годівницями і сосковими поїлками. У кожній секції містять 9-10 поросят; 25-30 поросят на 1 м 2 про-виробничій площі; через 3 тижні маса їх досягає 7 кг. Тварин переводять тими ж групами в інші кліть-ки, просторіші і міцні, в яких вони знаходяться протягом наступних 3 тижнів і досягають маси 20 кг. За-тим молодняк переводять в приміщення для відгодівлі, де уста-новлено клітини. Вологість повітря 55-60%, температура - 28 °, освітлення регулюється автоматично, поросят містять з інших груп. Хряков каструють в 4-тижневому віз-расте при перекладі в другій тип клітин. Годують поросят сухими сумішами 2 рази в день.
Одним з важливих питань вирощування ремонтного мо-лодняка є встановлення оптимального строку відлучення поросят від маток. Більшість наших і зарубіжних вчених вважають, що оптимальним терміном раннього відлучення поросят є відбирання їх у (віком 35-40 днів, а мінімальним віком 20-25 днів. Ранній відбирання поросят можна успеш-но проводити, як вказує Козловський В. Г. ( 1974), тільки маючи повноцінну кормову суміш, що має 16-17% протеїну, тобто в 1 к. од. - 120 г протеїну.
Відомо, що у поросят з 2 до 4 місяців інтенсивно ра-стут кістки, м'язова тканина і травні органи. Це необхідно враховувати при складанні раціонів. Рівень годівлі ремонтного молодняку повинен забезпечувати ви-сокую енергію росту, але не допустити ожиріння. Среднесу-точний приріст з 4 до 6 місяців доцільно тримати па рівні 450-500 г, а в 6 місяців і старше 500-550 г, під-триманні їх кондиції, відповідної племінним цілям.
Особливий інтерес при направленому вирощуванні молод-молодняку представляє вплив світла як фактора зовнішнього середовища на організм, що росте. З цієї проблеми було прове-дено багато досліджень. Було встановлено, що хороший світловий режим прискорює ріст і розвиток тварин. Сол-нечний світло необхідне для обміну речовин. Відсутність све-та пригнічує ріст, підвищує жирообразование, призводить до збіднення кістяка солями кальцію.
Свічки К.Б. в цікавих дослідах на свинях встановив, що при однаковому рівні харчування, але різному світловому режимі по-різному йдуть зростання і розвиток. При відсутності в свинарнику світла в кінці досвіду жива маса свиней стала менше, хоча жирообразование йшло інтенсивніше, недорозвинений-ти були найважливіші внутрішні органи - серце, легені, ги-пофіз, відзначена менша статева активність, матки були холостими, череп свиней, вирощених в темряві , мав уко-Рочен лицьові кістки. Товщина стінок кісток кінцівок була більшою у свиней, вирощених при нормальному світло-вом режимі. У свиней, вирощених на світлі, в кістках було більше на 25% фосфору і кальцію. З цих робіт випливають висновки: для зростаючих тварин світло необхідне; для дорослими-лих відгодовуваних тварин світловий режим повинен бути змінений.
Великий вплив робить світловий режим на яйценос-кістка курей і зростання бройлерів. Проблема світла на організм сільськогосподарських птахів тривалий час привертає до себе увагу вчених-птахівників. Світловий режим, як вказують Пигарев Н. В. Лентінг Е. О. перестає грати роль методу вирівнювання тривалості світлового дня за періодами року і стає найважливішим фактором на-правленного вирощування птиці і подальшої її яєчної продуктивності.
Ще в 20-30 роках було з'ясовано, що, використовуючи з зим псу час додаткове освітлення, можна продовжити «кор-мовой день» і збільшити несучість курей. Значний вплив робить світло на статеву систему птиці, її ско-роспелость. С. І. Сметнев встановив, що йод впливом све-та зростає азотистий обмін, активізуються ферменту-тивні процеси. В результаті збільшуються маса тіла і несучість, посилюється мінералізація кістяка і Скорле-пи яєць.
Як відомо, скоростиглість курей визначається віком знесення першого яйця, або часом досить інтенсив-ний яйцекладки. Як було встановлено Пигарева Н. В. кури, що почали рано нестися, не завжди були кращими за несучості, вони відставали від своїх ровесниць, почавши-ших яйцекладку в 159- 170 днів, несуть дрібні яйця. Необ-ходимо регулювати процеси статевого дозрівання, скоро-стиглості курей.
Останнім часом найбільш поширеним методом регулювання статевого розвитку птиці є вико-вання відповідного світлового режиму в період Вира-вання молодиць.
Регулюючи тривалість освітлення в залежності від віку птиці вдається змінити терміни статевого дозріваючи-ня, інтенсивність яйцекладки і якість яєць. Для молодиць яйценосного напряму продуктивності, призначених на плем'я, в СРСР рекомендується поступове скорочення тривалості світлового дня від добового до 4-месяч-ного віку.