Вся справа в тому, що російська інтонація передбачає плавність і мелодику без різких стрибків тони. При вивченні іноземної мови ми мимоволі переносимо це якість і на нього. Ми навіть не підозрюємо, наскільки по-російськи звучить наша англійська мова, так як зайняті зовсім іншим: добором слів, пригадування раніше накопиченої інформації, слуханням партнера і т.д. Однак інтонація - це безсловесное знаряддя, яке тим не менш красномовно говорить і про ваше походження, і про рівень ваших мовних знань, і взагалі про ваші наміри в комунікації. Тому, перш ніж приступити до вивчення безпосередньо правил читання, треба бути обізнаним з таким поняттям, як мелодика мови. У його склад входять наступні компоненти:
Отже, почнемо з наголоси. Наголос на окремому складі в слові називається словесним: 'paper, pro'hibit, re'lace. До цього виду наголоси ми всі звикли, так як ми запам'ятовуємо слова вже з конкретним місцем наголосу.
Якщо ми хочемо акцентувати увагу на окремому слові, то ми використовуємо фразовий наголос: Give Jim a GREEN apple, please. У цій пропозиції, фразовий наголос падає на слово «зелений», так як ми хочемо підкреслити, що Джиму необхідно дати саме зелене, а не червоне або жовте яблуко. В цьому випадку потрібно запам'ятати наступну рекомендацію, актуальну для читання і говоріння англійською мовою: фразовий наголос падає на знаменні частини мови (тобто іменники, займенники, дієслова, прикметники і прислівники). Не слід його ставити на прийменники, сполучники, вигуки, тобто ті слова, які не несуть в собі лексичного значення.
Останнім видом наголоси є логічне.
Саме логічний наголос відрізняє російську мову від англійської!
Логічний наголос виділяє групу слів у реченні. Кожна група відокремлюється паузою. На виході виходить ніби «рубане вимова». Через його відсутність відразу видно, що російська - це російська з його мелодійно пливе рівною промовою, а англієць - це англієць, який ніби відбійним молотком «вирубує» кожну фразу. Хочете перевірити, як це діє насправді? Спробуйте вимовити пропозицію «Do not let me spoil the soup» одночасно з ударами долонь. Ставлячи ударами ритм, ви «відрізаєте» кожне слово. Ця вправа - відмінне тренування техніки читання. Можна, наприклад, стукати по столу або ногою по підлозі, поки ви читаєте текст ВГОЛОС. Намагайтеся це робити завжди: не тільки при навмисній тренуванні, але і коли ви читаєте для себе новини або будь-яку іншу інформацію, наприклад, в Інтернеті. Через 7-10 таких прочитань ви «огрубіє» в плані мовного ритму.
До речі, про ритм. Ключ до успіху криється не тільки в наголос, а й в прочитанні або проголошенні смислових груп за більш-менш рівні проміжки часу. В ідеалі це має виглядати наступним чином:
Give Jim | a green apple | please.
Таким чином, мало того, що потрібно різко відділяти кожне слово друг від друга, потрібно між групами слів (або словосполученнями) робити більш тривалі паузи. В цьому і полягає сенс англійського ритму.
Однак саме вражаюча різниця російського читання і вимови від англійського складається в інтонації. Вона буває двох видів: спадна і висхідна. Як кажуть самі назви, при першій тон знижується, а при другій підвищується. З низхідній інтонацією вимовляються позитивні, розповідні і наказові пропозиції. Спробуйте самі - зійдіть голосом вниз по драбині при проголошенні наступних пропозицій:
- He did not steal the money.
- The weather is fine.
- Send him to bed!
- Were you present at the meeting?
- When the meeting was over, everyone rushed to the door.