Підшкірна туберкулінова реакція (проба Коха)
Більш значну роль відіграє підшкірна туберкулінова реакція (проба Коха). До проведення проби Коха рекомендується встановити чутливість обстежуваного, яка визначається концентрацією вводиться туберкуліну і проводиться за допомогою шкірної градуйованою проби. Для підшкірної проби рекомендуються такі дози: при нормергіі-20 ТЕ, при гіперергії - 10 ТІ, а при гіпергія можна застосовувати більш значну дозу - до 100 ТІ. Місцева реакція має значення тільки при розмірі інфільтрату більше 20 мм. На користь активності туберкульозу говорить поява через 24 і 48 ч загальної реакції (підвищення температури тіла, погане самопочуття, прискорена ШОЕ, зміна гемограми, збільшення кількості нейтрофілів і палочкоядер-них, зменшення числа лімфоцитів). В даний час вогнищева реакція (поява кашлю і харкотиння, болів у грудях, хрипів) спостерігається рідко. Наявність загальної або осередкової реакції з великою ймовірністю говорить про активність процесу і є достатньою підставою для призначення пробного лікування. Пробу Коха рекомендується застосовувати до початку хіміотерапії, яка може спотворити результат проби.
Пробне лікування туберкульозу
У тих випадках, коли всі вищевказані методи не дають точної відповіді на питання про активність туберкульозного процесу, вдаються до пробного курсу хіміотерапії. Якщо в ході пробного лікування не спостерігається позитивної рентгенологічної динаміки або інших ознак, що вказують на поліпшення, то активність туберкульозу виключається.
Найціннішим препаратом при проведенні пробного лікування є ізоніазид. Проводити пробне лікування рекомендується в амбулаторних умовах під контролем диспансеру. Але при необхідності застосування більш складних методів дослідження або при підозрі, що обстежуваний неакуратно приймає препарати, а також при їх поганої переносимості, літньому віці, наявності супутніх захворювань, а також у разі, якщо хворий живе в гуртожитку або має тісний контакт з дітьми, доводиться помістити його в стаціонар при диспансері (до отримання результатів посіву на мікобактерій, т. е. в середньому на термін до 3 міс). В цей час обстежуваний повинен складатися в нульової групи обліку, а потім в залежності від результатів пробного лікування переводитися в I або VIIB групу або знімається з обліку. Іноді протягом першого місяця пробного лікування симптоми інтоксикації і фізикальні прояви місцевого процесу (кашель, мокрота, хрипи) не зникають, а дослідження мокротиння або промивних вод на неспецифічну флору дають позитивний результат. У цих випадках рекомендуються препарати, що впливають на флору, а позитивний ефект після 12 тижнів такого лікування вказує на неспецифічний характер змін в легенях.