2 0. До цього аспекту - Г. В. Степанов позначає його як «аксіологічний» [67, 226] - відносяться різні форми усвідомлення і оцінки суспільством об'єктивно існуючих мовних норм.
Ступінь усвідомлення норми, а також характер і форми її оцінки історично мінливі, проте в будь-який історичної сі-туації можна, з нашої точки зору, виділити дві сторони, а саме - усвідомлення нормативних реалізацій, як обов'язкових [3, 32] і як правильних [ 69, 71].
Імперативність норм може бути сильнішим чи слабшим в зави-ності від різних історііескіх умов, зокрема, відому роль може грати наявність декількох історично співіснують-чих можливостей реалізації, недостатньо диференційованих для їх носіїв. Така ситуація може створюватися, наприклад, при паралельному співіснуванні в відомому рівноправність «своєї» і «чужий» норми, т. Е. При тій або іншій формі двомовності певного колективу. У зв'язку з цим можна послатися на мені-ня Л. В. Щерби [77, 312], який відзначав також, що і при смішить-ванні мов і діалектів норма може бути досить широкою, так як існує можливість «сказати по-різному». Однак навіть в таких випадках більш правильно, мабуть, говорити не про отсутст-вії норми, а лише про її вельми широких рамках, що допускають значне варіювання 2 1.
Розглядаючи поняття мовної правильності, багато линг-вісти звертали увагу на довільність відповідного поняття по відношенню до мовної структурі, яка може в принципі виявлятися в будь-який сукупності реалізацій 2 2. Наведене вище положення отримує, проте, відомі корективи при рассмот-рении конкретного, т. Е . вже певним чином реалізований-ного і функціонуючого мови.
На закінчення даного розділу слід сказати, що поняття мовної норми, незважаючи на окремі коливання в його трактів-ке, на які ми лише частково могли вказати вище, а також ряд неясностей, пов'язаних з розробкою окремих проблем, перед-представляється нам дуже важливим і необхідним для характеристи-ки сутності мови; можна сподіватися, що з часом воно поз-воліт уявити в певній системі цілий ряд явищ і процесів, пов'язаних з його реалізацією і функціонуванням.
Однак доводиться відзначити, що створення загальної теорії язи-кової реалізації, основою якої має, мабуть, стати - як її організуючий центр - поняття норми в значній мірі ще справа майбутнього. Завдання це може бути вирішена лише<564> на основі залучення великого матеріалу різних мов, що вивчається з точки зору співвідношення структури цих мов і її втілення в нормі і узусі. Важливу роль для уточнення по-няття норми має відіграти також вивчення різних типів і форм мовної реалізації, зокрема, детальний розгляд варіантних реалізацій, можливих для різних мовних під-систем, а також дослідження різних типів лінгвістичних диференціацій, в яких відображаються різноманітні форми членування людського колективу або різні умови і цілі використання мови і т. д.
Дуже істотним для визначення того значення, яке має для лінгвістики в цілому поняття норми, є оцінка можливостей його використання в різних типах лінгвістіч-ських досліджень. На даний момент намічаються наступні області та аспекти дослідження, для яких дане поняття може виявитися продуктивним:
Вивчення характеру реалізації і функціонування различ-них мовних структур (включаючи визначення їх продуктив-ності і розподілу за різними функціональними сферами мови).
Вивчення історичних змін мови на невеликих історичних відрізках ( «мікроісторія»), коли виявляються не тільки зрушення в мовній структурі, скільки відомі зраді-ня в її реалізації і функціонування.
Вивчення специфіки реалізації та особливостей функціонує-вання різних «форм існування» мови.
У зв'язку з останнім з можливих аспектів дослідження за-мітимо, що особливе значення поняття норми має для вивчення літературної мови, до розгляду якого ми й звертаємося в наступному розділі.