У XIII в. в степах Центральної Азії у мешкали там монгольських племен почався перехід від першо-бутності до ранньої державності: виділялася знати, возв-шує над одноплемінниками. Як і всі народи на цій ста-дии, монголи стали дуже войовничими, прагнули до обога-щення за рахунок сусідів.
Вождь одного з племен, що прийняв ім'я Чингісхан - вели-кий хан, в жорстокій боротьбі об'єднав всі монгольські і споріднені з ними племена. Це об'єднання стало можливим благо-даруючи тому, що Чингисхан висунув привабливу мету - створення всесвітнього держави, в якому монголи стануть панами і будуть жити за рахунок підкорених народів. Було створено потужне військо з суворою дисципліною,
В ході об'єднання племен Чингісхан знищив родинне монголам плем'я татар. Однак сусідні народи називали татар-ми всіх монголів. В Європі їх називали так в зв'язку з тим, що вони нагадували вихідців з пекла (по-грецьки пекло - тартарос).
З 1211 Чингісхан почав свої завоювання з нападу на Китай, потім на державу хорезмшахов в Середній Азії. Хіба-дивательний загін монголів завдав удар по половців. Половці, які не тільки воювали з російськими князівствами, а й мали з ними тісні господарські інші відносини, звернулися за допомогою до князів. На з'їзді князів у Києві було вирішено сра-зіться з невідомими завойовниками. У 1223 р російсько-половецьке військо зустрілося з монголами на річці Калці і зазнало жес-токое поразку. Монголам допомогло відсутність єдності серед князів, частина з яких навіть не вступила в бій.
У 1227 Чингіз-хан помер, розділивши перед цим свою величезну державу між чотирма синами. Троє з них повинні були підпорядковуватися одному з братів - великого хана. Старшому синові дісталися володіння на заході, проте він помер ще раніше Чин-гісхана. Влада над цими землями отримав його син Батий.
У 1235 р на з'їзді нащадків Чингісхана було вирішено продов-жити завоювання на заході аж до «останнього моря». У похід під проводом Батия рушило величезне військо. До його складу крім монголів входили вже багато хто з підкорених ними народів.
Відступ Батия було викликано перш за все величезними Втратами, понесеними його військом в поході. Жоден російський г ород не здавався без облоги і штурму. Всі жителі зі зброєю в руках вставали на захист. При поверненні монголів на їх шляху опинився маленьке містечко Козельськ. Оборона міста від багато-кратно переважаючих сил противника тривала сім тижнів.
Причиною перемог завойовників було в першу чергу їх гро-МАДН чисельну перевагу. За підрахунками істориків, Ба-тий привів в Північно-Східну Русь 120-140 тис. Воїнів. Всі російські землі, включаючи Новгород, могли виставити не більше 30- 40 тис. Ратників, причому більшість їх були профессио-нальні дружинники, а ополченці-городяни. Але навіть ці сили
діяли роз'єднані але.
Отримавши підкріплення зі сходу, Батий продовжив похід на захід. Були знищені Чернігів і Переяславль, в 1240 р упав після облоги Київ. Колишня столиця Русі перетворилася в розвал-ни, майже всі його жителі загинули або потрапили в полон. Потім Ба-тий вогнем і мечем пройшовся по Галицько-Волинської землі, раз-громив Угорщину, Польщу, Хорватію. Було подолано військо лицарів, які були надіслані назустріч монголам імператором Німеччини. І все ж в 1242 Батий повернув назад. У Західній Європі, ждав-шей неминучого руйнування, це було сприйнято як чудо. Глав-ної причиною дива стало запеклий опір російських земель і шкоди, понесений Батиєвим військом під час походу.
У пониззі Волги хан Батий заснував столицю своєї держави - місто Сарай. Він був побудований руками захоплених на Русі і до інших країнах ремісників. Держава Батия і його преемні-ков називалося Золотою Ордою. Сюди 1243 р були викликані всі вцілілі руські князі, що стояли на чолі розорених земель. З рук Батия вони отримали ярлики - грамоти на право керування тим чи іншим князівством. Так Русь потрапила під ярмо Золотої Орди. Руські князівства зберегли внутрішнє самоврядування, але їх правителі в усьому підкорялися ханам. Головним виразом ярма була важка данину, що стягується з кожного жителя-чоловік-чини. Для визначення розмірів данини завойовники провели пере-пись всього населення. За діями князів і за справністю надходження данини спостерігали представники ханів - баскаки,
Монгольська навала і встановлення ярма принесло Русі непоправної шкоди у всіх сферах - в чисельності населення, в господарстві, культурі. Особливо постраждали міста. Була підо-рваною міське самоврядування і майже ліквідовано вплив міських громад на політичне життя Русі.
Відображення загрози із Заходу.
Західні сусіди Русі намір-лись скористатися її розгромом. Ще спочатку Х111 ст. в прибав-тику з'явилися німецькі лицарі-хрестоносці, члени различ-них духовно-лицарських орденів. Під приводом залучення ме-ки племен до християнства вони почали їх поневолення. При-балтійські племена до приходу лицарів платили данину руським князям. Тому ці князі вели на початку XIII в. численні вояки з завойовниками.
Русь під ординським ярмом.
Велика частина Русі, включаючи і Нов-міські землі, перебувала під владою Орди майже два з поло-виною століття, до 1480 г. Найбільш страшними були перші де-сятілетія ярма. У ці роки ординці часто здійснювали походи на Русь. За своїми наслідками вони були нерідко більш руйнівними, ніж саме Батиєвої навали. Головною метою походів було напів-чення видобутку, включаючи полонених, і залякування що залишилися в живих.
Населення Русі різко скоротилося, чимало міст зникло назавжди, були забуті багато ремесла, припинилося кам'яне будівництво. Великі зміни відбулися і в політичній Життя. В результаті знищення міст і загибелі багатьох бояр зросло значення князівської влади. Населення бачило і князів своїх захисників. Завойовники управляли підвладною їм терри-торіей за посередництвом князів, яких вони, однак, стрімко-лись роз'єднати, нацьковуючи один з одним. Тому до постійної Загрозі зовнішніх нападів додавалися ще й криваві чвари Російських князів. Особливо посилилися усобиці при синах Алек-сандра Невського, які нерідко призводили на Русь загони ординців.
Початок піднесення Москви