Про головну молитві Великого посту
Господи і Владико життя мого, дух лінивства, многоделанія, владолюбства і марнослів'я не дай мені.
Дух же цнотливості, смиренномудрості, терпіння і любові даруй мені, рабу Твоєму.
Їй, Господи, Царю, даруй мені бачити мої гріхи і не осуджувати брата мого, яко благословен єси на віки віків. Амінь.
Ви нічого незвичайного не помітили в цьому варіанті знаменитої покаянної молитви Єфрема Сирина, яка читається Великим постом в храмах по середах і п'ятницях, а також в перші три дні Страсної седмиці?
Так, дійсно, в першому проханні відразу після слів «дух неробства» замість звичного зневіри варто слово «многоделаніе». Звідки це нововведення? А це зовсім не новина. Справа в тому, що саме так молитва звучить в грецькій мові, з якого цю молитву перевели вже на російську:
Κύριε και Δέσποτα τῆς ζωῆς μου,
πνεῦμα ἀργίας, περιεργίας, φιλαρχίας και ἀργολογίας μή μοι δῷς ·
При перекладі молитви на російську мову давньогрецьке слово ἡπεριεργία (periergia) - «зайвий працю», «многоделаніе», «надмірна діяльність», що стояло на другому місці в списку гріхів, - було замінено зневірою. Чому так було зроблено, сказати зараз дуже важко. Але, так чи інакше, від цього даний фрагмент молитви російською мовою придбав трохи інший зміст.
При тлумаченнях російського варіанту молитви зазвичай підкреслюється, що стоїть на першому місці гріхів неробство неминуче за собою породжує зневіру. Неробство тут розуміється як духовний гріх, як нехтування собою і своїм внутрішнім світом, як відсутність духовної роботи. Так що є велика частка правди в прислів'ї «лінь - мати всіх вад».
Що ж стосується грецького варіанту, то тут виходить дивовижна симетрія. Перше слово в списку гріхів - ἡἀργία (argia) - «неробство», «лінь» - дослівно означає неробство. Воно утворено від негативної приставки ἀ- і давньогрецького слова τόἔργον (ergon) - «справа», «робота», «праця». А друге грецьке слово - περιεργία - утворено від того ж слова τόἔργον і приставки περι- зі значенням «понад», «надмірно». Тобто по-грецьки перші слова буквально звучать як «не дай мені духу неробства, многоделанія ...».
І виходить, що однаково неправильні як духовна неробство і лінь, так і надмірне многоделаніе, коли за круговертю турбот і суєтою суєт, другорядних і незначних справ забувається головне, то саме «єдине на потребу». До речі, не випадково в російській мові слова «надмірність» і «позбавлення» одного кореня. Ці протилежності сходяться в тому, що і те і інше означає відсутність єдино правильного ставлення до предмету.
Крім того, в грецькому варіанті цікаво римних співзвуччя «негативних духів»:
І ще, дуже цікаво те, що в своєму знаменитому перекладенні молитви Єфрема Сирина А.С. Пушкін як відчув, що слово «смуток» тут не зовсім автентично, і з ним можна пограти. Він об'єднує неробство і зневіру в «неробство сумну», і так з чотирьох гріхів, що перераховуються в молитві, у Пушкіна залишається три.
Батьки пустельники і дружини непорочні,
Щоб серцем возлетать у області заочно,
Щоб зміцнювати його серед земних бур і битв,
Склали безліч божественних молитов;
Але жодна з них мене не розчулює,
Як та, яку священик повторює
За днів сумні Великого поста;
Всіх частіше мені вона приходить на уста
І занепалого кріпить невідомою силою:
Владико днів моїх! Дух неробства сумній,
Любоначалія, змії прихованої цього,
І пустослів'я не дай душі моїй.
Але дай мені зріти мої, о Боже, гріхи,
Так брат мій від мене не прийме осуду,
І дух смиренності, терпіння, любові
І цнотливості мені в серце оживи.
Грецький текст молитви Єфрема Сирина повністю:
Κύριε καὶ Δέσποτα τῆς ζωῆς μου, πνεῦμα ἀργίας, περιεργίας, φιλαρχίας, καὶ ἀργολογίας μή μοι δῷς.
Πνεῦμα δὲ σωφροσύνης [1], ταπεινοφροσύνης, ὑπομονῆς, καὶ ἀγάπης χάρισαί μοι τῷ σῷ δούλῳ.
Ναί, Κύριε Βασιλεῦ, δώρησαι μοι τοῦ ὁρᾶν τὰ ἐμὰ πταίσματα, καὶ μὴ κατακρίνειν τὸν ἀδελφόν μου, ὅτι εὐλογητὸς εἶ, εἰς τοὺς αἰῶνας τῶν αἰώνων. Ἀμήν.