Гет - в центрі історії романтичні і / або сексуальні відносини між чоловіком і жінкою
Роулінг Джоан «Гаррі Поттер». Гаррі Поттер (кросовер)
Основні персонажі: Аргус Філч, Місіс Норіс (кішка) Пейрінг: Аргус Філч / Нора Філч (Місіс Норіс) Рейтинг: - фанфики, в яких можуть бути описані стосунки на рівні поцілунків і / або можуть бути присутніми натяки на насильство та інші важкі моменти. "> PG-13 Жанри: Ангст - сильні переживання, фізичні, але частіше духовні страждання персонажа, в фанфіку присутні депресивні мотиви і якісь драматичні події."> Ангст. Фентезі - розповідь про чарівність, придуманих світах, міфічних істот, іншими словами «світ меча і магії». "> Фентезі. ER (Established Relationship) - фанфик, на початку якого герої вже знаходяться в усталених романтичних стосунках."> ER (Established Relationship ) Розмір: - маленький фанфик. Розмір від однієї машинописного сторінки до 20. "> Міні. 5 сторінок, 1 частина Статус: закінчений
Нагороди від Новомосковсктелей:
Аргус Філч, завгосп школи чарівництва Хогвартс, сидів у своєму кабінеті, тримаючи в руках чашку з гарячим відваром цілющих трав, який, якщо вірити довіднику, дуже добре діяв на суглоби, котрі дошкуляли болем літнього чоловіка. Навпаки сквіба сиділа його вірна подруга, Місіс Норіс; перед кішкою стояло блюдце повне молока, але до якого вона була абсолютно байдужа. Здавалося, ніби тварина задумалося, згадуючи щось або когось.
Публікація на інших ресурсах:
Ні власних ідей? Продовжуємо писати по заявкам, тим більше, таким цікавим.
Аргус Філч, завгосп школи чарівництва Хогвартс, сидів у своєму кабінеті, тримаючи в руках чашку з гарячим відваром цілющих трав, який, якщо вірити довіднику, дуже добре діяв на суглоби, котрі дошкуляли болем літнього чоловіка. Особливо це відчувалося зараз, восени, коли дощі не припиняються, а земля практично охолола. Навпаки сквіба сиділа його вірна подруга, Місіс Норіс; перед кішкою стояло блюдце повне молока, але до якого вона була абсолютно байдужа. Здавалося, ніби тварина задумалося, згадуючи щось або когось.
Поведінка Місіс Норіс не щез із чоловіка. Розтягнувши губи в усмішці, він поцікавився крекчуче голосом:
-Що, мила, згадуєш колишні деньки? Так, добре було ... Будиночок, садок ... Я до сих пір сумую за Йоркширу.
Кішка кинула на чоловіка кілька незадоволений погляд: він перервав потік її думок, а з роками ставало все складніше концентруватися на чомусь. Та ще й тіло це котяче ... З роками Місіс Норіс звиклася, але іноді їй так не вистачало рідних людських рук, таких спритних і перевірених, людських ніг, швидких і звичних ...
Нора Філч вже двадцять п'ять років як застрягла в котячому тілі, і кожен день мріє повернути собі рідне людське тіло.
У той день, тридцять років тому, невелике село в Північному Йоркширі гула як вулик, переварюючи новина: до них переїжджає молода пара! Уже кілька років не було нових поселенців в їх селі, і старожили не могли не обсмакували цю новину, ділячись один з одним чутками про Новосільцях: начебто як їх прізвище - Філч, але як звуть молодих ніхто не знав; хтось стверджував, що вони писані красені, хтось - що страшні і потворні, як чудовиська з казки.
І ось, по невеликих вуличках села проторохтів стареньку вантажівку, повний різного добра: крісла, лампи, коробки з речами. Водій явно був працівником компанії, що займається перевезеннями, а ось двоє молодих людей поруч з ним - про, напевно, це і є ті самі загадкові Філчем.
Машина зупинилася поруч зі старим, давно не житловим будинком, який і придбали молодята; двері вантажівки відкрилася, і звідти з'явилася спочатку жінка з пронизливим, колючим поглядом незвично-жовтих очей, а потім - насупився чоловік у потертій крислатому капелюсі. Місіс Філч потягнулася, розминаючи тіло після довгої поїздки, і обтрусила картату спідницю. Їй подобався їх з Аргусом новий будинок, спокійна місцевість, гарні краєвиди навколо, але цікаві погляди з-за кожного забору і тихі, ледь чутні шепотки підказували жінці: перші місяці їх життя будуть сповнені чутками і домислами навколо них - а Нора це ой, як не кохала.
Через вантажівки почувся шум і благаючий голос чоловіка:
-Норріс, мила, допоможи ...
Місіс Філч підняла куточки тонких губ в усмішці і заправила вибилося з пучка прядку за вухо; Норріс - ласкаве прізвисько, отримане від щиро коханого чоловіка, і жінки воно дуже подобалося.
-Іду, улюблений. - Озвалася Нора і діловим кроком вирушила до кузова вантажівки, маючи намір керувати тонким процесом розвантаження речей.
Увечері, коли більшість коробок було розібрано, а меблі розставлені по місцях, містер і місіс Філч сиділи в своїй новій кухоньці, де був неймовірної краси вид з вікна, і мирно пили чай з подарованого на весілля сервізу. У Нори на душі було тихо і спокійно: вона знайшла місце, де рада була б виростити дітей і онуків, прожити все життя з Аргусом ... Занурена в свої думка, жінка не одразу помітила, що у її чоловіка далеко не таке умиротворений настрій. Чоловік невідривно дивився в чашку, ніби намагаючись зачарувати чай. Хоча, чому ніби? Саме це він і намагався зробити; Нора знала секрет чоловіка: він походив з родини справжнісіньких чарівників, хоч сам і не володів магією. Сама жінка була звичайною людиною - маглів, як називали її родичі чоловіка - але Нора здогадувалася, що «сквібство», тобто неволодіння магією, сильно тиснуло на гордість Аргуса, і зайвий раз цю тему не піднімала. Лише виходячи з кімнати, жінка доторкнулася рукою до сірих волосся чоловіки і тихо попросила:
-Милий, тільки чашку НЕ висади.
Містер Філч промовчав у відповідь, але, гірко зітхнувши, одним махом допив практично остиглий чай і пішов мити посуд після вечері.
Армандо Діппет був радий прийняти на місце завгоспа сквіба Аргуса Філча, а на його прохання привезти з собою кішку легко дав згоду: для нього це було сущою дрібницею. Нору же чоловік почав називати «Місіс Норіс» - це більше схоже на котячу кличку і не викликало питань. Правда, яка телепатичний зв'язок подружжя дуже їм допомагала, особливо в нічному патрулюванні коридорів; саме за це багато учнів і не злюбили Жовтоокий дивну кішку. На жаль, за двадцять п'ять років служби чоловіка в школі Нора так і не змогла стати знову людиною, але десь там, в глибині її душі, до сих пір горить вугіллячко надії. А коли місіс Філч стає зовсім сумно, вона йде в покинутий клас недалеко від бібліотеки, де стоїть дивне-дивне дзеркало: в ньому Нора бачить себе знову такою, якою вона була в день переїзду в її йоркширський будиночок. Жовті блискучі очі, пухнасті русяве волосся, зібране в пучок, темно-червона блуза з рукавом в три чверті і спідниця-дзвін в клітинку.
Нора Філч вже двадцять п'ять років як застрягла в котячому тілі, і кожен день мріє повернути собі рідне людське тіло.