навчальний посібник для аспірантів
У навчальному посібнику представлені основні розділи і теми фило-софії науки (критерії науковості, періодизація історії науки, взаємо-відносини науки і інших секторів культури, методологія наукового по-знання, етика науки і т.д.). У ньому демонструється різноманіття подхо-дів, що склалися в філософії науки: неопозитивістський, постпозітіві-стскій, постмодерністський, кумулятівістскій, антікумулятівістскій, інтерналістскій, екстерналістского і ін. Особливу увагу в книзі приділено-ється розгляду науки в контексті формується в наші дні полі-центричної культури , уточненню освітньої функції науки, обґрунтування необхідності гуманізації науки. Навчальний посібник вклю-чає в себе також «Методичне додаток», що містить робочу про- граму з дисципліни «Історія і філософія науки».
Пропонований навчальний посібник призначений в першу чергу ас-Пірант, що вивчають курс «Історії та філософії науки». Воно буде по-лезно також студентам, викладачам, науковцям, всім, інте-ресующімся проблематикою філософії науки.
Серьогіна Т.В. - кандидат філософських наук, профессорКононова Е.С. - кандидат філософських наук, доцент
ОНЯТІЕ ФІЛОСОФІЇ НАУКИ 7
Основні проблеми філософії науки. А 7
Б. Відносини філософії науки з основними розділами філософії і з іншими
Спеціалізовані філософських дисциплін 8
Основні етапи становлення і розвитку філософії науки 11
Г. Взаємовідносини філософії науки та інших дисциплін, які вивчають науку 15
Д. Філософія науки як форма єдності філософії і науки 17
ЩО ТАКЕ НАУКА 20
Багатовимірність, складність науки 20
Основні аспекти буття науки 21
Наука як специфічний вид діяльності людини 21
Структура людської діяльності виз ьности 21
Особливості об'єкта (предмета) науково-дослідник ьской діяльності 22
Своєрідність засобів наукового познанія27
Своєрідність цілей наукового познанія32
функції наукі33
Природа наукового знання 35
Розвиток уявлень про сутність знанія36
Платон про природу пізнання і знання 37
Християнський платонізм і арістотелізм про пізнання і знанні 38
Рене Декарт: вроджені ідеї 38
Сенсуалізм Джона Локка 39
Діалектичний матеріалізм: суспільно-історична природа пізнання і знання 39
Інструменталізм і операціоналізм про природу пізнання і знання 40
Пізнання і знання як форми даності буття буття 43
Мак з Шелер про призначення і типах знання 44
Особі нности наукового знання 47
Основні ознаки наукового знання 48
1 4.2.1.1. Ознаки наукового знання як ідеали і норми науковості 48
Закони науки як важлива складова наукового знання 49
Системність, когерентність наукового знання 49
Емпірична обґрунтованість наукового знання 50
1 4.2.1.5. Логічна послідовність, обґрунтованість, доказовість наукового знання 50
Спеціалізованість, предметність, дисциплінарної наукового знання 51
Об'єктивність, адекватність, істинність наукового знання 52
Необхідність методів і засобів наукового пізнання 53
Наявність двох взаємопов'язаних рівнів знання: емпіричного і теоретичного 53
Спеціалізованість мови науки 54
«Ощадливість» наукового знання 55
Відкритість наукового знання критики та самокритики 56
Кумулятивність наукового знання 56
Різниця між науковим і донаукових знанням 57
Розмежування наукового і позанаукового знання 61
Актуальність проблеми розмежування наукового і позанаукового знання 61
Неопозитивісти про розмежування науки і метафізики. веріфікаціонізма 62
Людвіг Вітгенштейн про науку і філософії 63
1.4.2.3 .4. Карл Поппер про демаркацію науки і ненаукі. фальсіфікаціонізм 65
Наука і паранаука 67
Актуальність проблеми розмежування науки і паранауки. Попереднє определеніепаранаукі 67
Деякі види паранауки 70
Наука і паранаука: 74
подібності та відмінності, необхідність співіснування 74
Суб'єкт наукового пізнання 75
Суб'єкт класичної наукі76
Суб'єкт некласичної науки 77
Суб'єкт постнекласичної науки. Етос науки 78
Різноманіття наук. Класифікація наук 81
Діахронічний і синхронічний аспекти різноманіття наук81
Деякі підстави різноманіття і класифікації наук 82
Социокуль ьтурная обумовленість різноманіття нау> до 83
Предметна класифікація наук 83
Науки номотет іческіе і науки ідіографіческій 85
Інші підходи до класифікації наук 87
НАУКА ЯК ФЕНОМЕН КУЛЬТУРИ 90
ПОНЯТТЯ «Моноцентрична КУЛЬТУРА» І «поліцентричної КУЛЬТУРА» 90
ПРО МОЖЛИВІСТЬ ПОБУДОВИ «НАУКОВОГО СВІТОГЛЯДУ» 93
Відмінності в розумінні «наукового світогляду»; основні компоненти «наукового світогляду» 93
Проблеми наукові та проблеми міровоззренческіе96
Про природу ціннісно-смислового компонента «наукового світогляду» 98
Приклад «наукового світогляду»: світогляд Альберта Ейнштейна 99
Ще одне тлумачення «наукового світогляду» 103
Наука в контексті поліцентричної культури 105
Про взаємовідносини наук і та інших секторів поліцентричної культури 106
Про можливість х і межах науки 107
Вза імоотношенія науки і релігії 108
Про необхідність методологічно коректного підходу до зіставлення науки і релігії.
Чотири типу взаємин науки і релігії 108
Про межах компетентності науки і релігії. «Принцип коректив ності» 110
Про деякі джерелах конфліктів науки і релігії 112
Про деякі напрями діалогу і интегра ціінаукі і релігії 114
Наука і філософія 115
Філософія як «наука про« загальне »115
Гегель про філософію як «абсолютної науці» 117
Чи здатна людина пізнати ь загальне? 118
Позитивістське пон Імані взаємин філософії та науки 120
Про конституирующей ролі ціннісно-смисловий складаю гцей філософії 121
Філософія як світогляд людини разумного122
Платон: філософія-це мистецтво вмирання і вічного життя 122
Іммануїл Кант: філософія «по шкільному поняттю» і філософія у «всесвітньо-громадянському значенні» 123
Володимир Соловйов: Необхідно ь релігійно-фшософско-наукового синтезу 125
Бертран Рассел: філософія між наукою і теологією 125
Специфіка філософії як світогляду 128
Взаємовідносини науки і філософії як світогляду 129
Деякі при нціпи коректного розгляду проблеми взаємовідносин філософії інаукі 130
Наука, освіта, культура: сучасні проблеми 131
Про необхідність і сучасної стратегії розвитку системи освіти 131
Принцип доцільність утворення культурі - важливі й принцип побудови современнойсістеми освіти 132
Система освіти в умовах релігіоцентріческой і «сциентистской» культури134
Від наукоцентріческо й системи освіти до системи 138
освіти, згідною поліцентричної культуре138
Про зростання значущості світоглядної складаю гцей освіти 141
Про нинішній стан світоглядної складової 142
Про необхідність введення курсу «Філософія світогляду» 146
Система освіти і багаторівневість культури 147
СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК НАУКИ 150
Коли виникла наука? 150
Основні етапи в розвитку науки 153
Класична наука 156
Від телеології до детермінізму156
Ла пласовскій детермінізм 157
Від геоцентризму до геліоцентризму. Від кінцевого світу до нескінченно й Всесвіту 158
Від якісного опису природи к. 159
математизированной естествознанію159
Гносеологічні підстави класичної наукі160
Про деякі сучасних негативних оценках163
математично-експеріментал'ного естествознанія163
нового времені163
Деякі симптоми переходу від класичної науки. 165
до науки неклассіческой165
Від елементарний изма до системних уявленням 167
Приклад некласичної науки: релятивістська космологія169
Від ла пласовского детермінізму 171
до детермінізму вероятностному171
Від споглядач ьной гносеології 172
до активізму і конструктівізму172
Постнекласичної науки 175
Від науки некласичної до науки постнеклассіческой175
Зрощування характеристик наукового знання з ціннісно-цільовими структурами суб'єкта наукового пізнання 176
Зростання ролі взаємин різних суб'єктів наукового познанія177
Становлення і розвиток комп'ютерних наук178
інформатизація наукі178
Плюралізм наукових концепцій, 179
дослідних програм, подходов179
Синергетика як зразок постнекласичної наукі181
«Новий діалог людини з природо й» 181
Деякі концепції випадковості 183
Про важливу роль випадковості в будову і еволюцію Всесвіту 183
Випадковість як суб'єктивний феномен 184
Онтологічні підстави об'єктивності випадковості 186
Випадковість в синергетики ( «Ефект метелика») 188
Конструктивна рол ь випадковості 190
Рушійний сили розвитку науки 191
Різноманіття двіжуі ^ їх сил розвитку науки 191
Екстерналіз м 194
Диференціація та інтеграція в розвитку науки 196
диференціація наукі196
Диференціація науки - дисциплінарна організація науки - спеціалізація науковців 196
Причини і підстави диференціації науки 197
Інтегративні процеси в науке199
Підстави інтеграції науки 199
Деякі форми інтеграції науки 200
Спадкоємність та інновації в розвитку науки 203
Кумулятівіз м і антікумулятівізм 204
Принцип відповідності 204
Труднощі кумулятивізму 206
Антику му лятівістская концепція Томаса Куна 207
наукові революціі210
МЕТОДИ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ І ФОРМИ НАУКОВОГО ЗНАННЯ 212
Методи наукового пізнання 212
Класифікація методів наукового познанія212
До чассіфікація методів наукового пізнання відповідно до класифікації наук 212
Класифікація методів наукового пізнання в залежності від їхньої спільності 213
До лассіфікація методів наукового пізнання в залежності від їх приналежності до определенномууровню наукового пізнання 215
Експеримент і рол ь приладів в науковому пізнанні 216
Науковий експеримент як форма активного діалогу дослідника з досліджуваним об'єктом 216
Уявний і математичний (обчислювальний) експеримент 217
Про роль приладів в науковому пізнанні 218
Абстрагування і идеа лизация 220