Суть даного методу полягає в концентруванні бактерій з певного обсягу досліджуваної води на поверхні мембранних фільтрів і вирощуванні їх на поверхні агару Ендо з подальшим урахуванням кількості БГКП в 1 л води. Метод мембранних фільтрів економічніше і дає можливість дізнатися відповідь на 2_й день.
Перший день. Готують прилад Зейтца: попередньо його автоклавують або протирають спиртовим тампоном, далі в полум'ї спиртівки обпалюють металеві деталі. Готують мембранні фільтри № 3 з нітроцелюлози, з діаметром пір 0,7 мкм, які затримують на своїй поверхні БГКП. Фільтри обережно, не допускаючи скручування, кип'ятять 10-15 хв в дистильованої воді, потім з дотриманням правил асептики поміщають на сітку фільтраційного приладу Зейтца матовою поверхнею вгору (можна заздалегідь поставити на цьому боці точку олівцем).
У воронку приладу наливають досліджувану воду, а в приймальні колбі Бунзена створюють вакуум за допомогою водоструминного насоса. Досліджувана вода проціджується через мембранний фільтр і бактерії, що знаходилися в ній, залишаються на поверхні. Після закінчення фільтрації води мембранний фільтр переносять на поверхню агару Ендо в чашках Петрі. Чашки поміщають в термостат при температурі + 37_С на добу. Через пори мембранного фільтру відбувається дифузія поживних компонентів середовища Ендо, внаслідок цього залишилися БГКП розмножуються і за добу на поверхні
фільтра кожна паличка утворює типові колонії - червоні з металевим відтінком, кількість яких обов'язково підраховують.
Другий день. Враховують наявність або відсутність колоній на поверхні фільтрів, які перебувають на агарі Ендо в чашках Петрі:
-відсутність колоній на поверхні фільтра або наявність колоній, не характерних для БГКП, дозволяє дати негативну відповідь на присутність кишкової палички в досліджуваному об'ємі води;
-при наявності на фільтрі червоних з металевим блиском колоній їх кількість підраховують і з них готують препарати, фарбують за Грамом, микроскопируют. При виявленні грамнегативних паличок ставлять оксидазную пробу (методика постановки описана в темі 8).
Негативна проба на оксидазу свідчить про наявність у воді кишкової палички, яка враховується.
В цьому випадку обчислюють колі-титр та колі-індекс досліджуваної води. Знаючи показник колі-титру, можна визначити колі-індекс: для перекладу коли-титру в колі-індекс 1000 ділять на показник колі-титру, а для перекладу коли-індексу в колі-титр 1000 ділять на число, що виражає колі_індекс.
Наприклад, при дослідженні проби води профільтровано 3 обсягу по 100 мл. На першому фільтрі виросло 3 колонії, на другому фільтрі - 2, на третьому - 10, т. Е. В цілому на трьох фільтрах виросло 15 колоній.
Колт-титр цієї води буде дорівнює:
т. е. 20 мл - це найменший обсяг води, в якому знаходиться одна кишкова паличка.
Тепер, знаючи коли-титр, ми визначаємо колі-індекс за формулою:
колі-індекс води = 1000 / коли-титр = 1000/20 = 50;
колі-титр води = 1000 / колі-індекс = 1000/50 = 20.
Таким чином, колі-індекс досліджуваної води дорівнює 50, т. Е. В 1000 мл води знаходиться 50 кишкових паличок. Такою водою користуватися не можна, так як колі-індекс питної води повинен бути не більше 3.
Санітарними правилами і нормами (СанПіНом) для питної води встановлено такі нормативи бактеріологічних показників:
-кількість МАФАМ в 1 мл-не більше 100;
-колі-титр - не менше 333;
-колі-індекс не повинен перевищувати 3 кишкових паличок в 1000 мл.
Вода відкритих водойм вважається доброякісною, якщо:
-кількість МАФАМ в 1 мл-не більше 1000;
-колі-титр - не менше 111;
-колі-індекс - не більше 9.
Наявність у воді патогенних бактерій встановлюють шляхом посіву на диференційно-діагностичні та елективні живильні середовища з подальшою їх ідентифікацією методами, прийнятими в бактеріології.