Лікувальні властивості меду відомі людині з давніх-давен. Мед як важливий лікувальний засіб рекомендується в рецептах багатьох стародавніх книгах. І зараз, народна медицина широко його застосовує. Але після проведення наукових досліджень, до допомоги меду стала вдаватися не тільки народна, а й традиційна медицина.
Підбір меду для медолікування.
Важливою умовою результатних лікування медом є забезпечення необхідної кількості відповідного квіткового бджолиного меду: треба знати, що не зігрівали його, чи не був він під дією прямих сонячних променів або зберігався в теплому і вологому приміщенні, не підгодовували чи бджіл під час медозбору цукром або якими- небудь сиропами.
При хворобах, викликаних стрептококами, стафілококами та іншими грампозитивними бактеріями, дієвіше мед, душічний, тімьяновий, липовий і ін. При гінекологічних захворюваннях, а особливо при трихомонадном кольпіті, найкращим є тімьяновий мед, лісових квітів і липовий. Найкраще працювати з різними видами меду, використовуючи на хворому індивідуально той, який, за даними бактеріологічного дослідження і алергічної реакції, виявляється найкращим.
При підборі меду, неодмінно треба знати при яких умовах він зберігався, так як вони визначають його високі поживні та лікувальні властивості. Найкращим медом вважається той, який зберігається при температурі 5-10С в темному і сухому приміщенні, в щільно закритих скляних банках, жерстяних бідонах або в дерев'яних посудинах.
Показання для застосування медолікування
Показання для застосування медолікування будуються на поживно-дієтичних якостях і на протимікробних, протістоцідних і антиалергічні властивості меду. Має значення також і спосіб лікувального застосування (через рот, аплікації, аерозолі, за допомогою електрофорезу).
Прийом меду всередину, через рот як поживно-дієтичного продукту, в нормальних дозах, корисний всім здоровим і хворим, яким не обмежені вуглеводи. Застосовується як профілактичний засіб з метою підвищити імунобіологічних реактивність організму при частих захворюваннях, слабких і виснажених організмах, при недокрів'ї, серцевих хворобах, при шлунково-кишкових захворюваннях, ниркових, захворюваннях печінки, шкірних і ендокринних і при неврозах. Мед приймається в продовженні 1-2 місяців по 100-150 г щодня, розділений на 3-6 порцій. Внутрішній прийом меду корисний також при захворюваннях дихальних шляхів - при риніті, фарингіті, синуситі, ларингіті, трахеїті, бронхіті, абсцесі легенів і бронхіальній астмі. Тривалість лікування також 1-2 місяці по 100-150 г в день. Рекомендується приймати через кожні 3 години по чайній ложці меду, але з затримкою в роті.
Місцеві аплікації меду корисні при всіх видах »ран, хронічному і гострому риніті, фарингіті, ларингіті, синуситі, дерматиті і при ерозії шийки матки.
Аерозольні інгаляції меду рекомендуються при хронічному і гострому риніті, фарингіті, ларингіті, синуситі, трахеїті, бронхіті і бронхіальній астмі.
Електрофорез меду рекомендується при таких захворюваннях: нежиті, синуситі, бронхіті, бронхіальній астмі, трихомонадному кольпіті, білях, ерозії шийки матки.
Протипоказання застосування медолікування.
Чи не повинні приймати мед всередину всі хворі, яким необхідно обмежувати вуглеводи, або які не переносять мед і у яких спостерігається алергічний діатез (надчутливість) до нього.
Аерозольна лікування медом не можна застосовувати до хворих, що страждають різко вираженою емфіземою (розширення альвеол), хворим під час нападу ядухи і астматичного стану, з недостатністю серця, з «легеневими серцем», що страждають міокардитом, ушкодженнями серцевих клапанів, в температурному стані, при склерозі легенів , серцевій астмі, частих кровотечах з дихальних шляхів, надчутливості до меду та ін.
Побічні явища при лікуванні медом.
Побічні явища при лікуванні медом проявляються в шкірних, дихальних і шлунково-кишкових реакціях організму при вживанні або лікувальному застосуванні меду (аерозоль, місцеві аплікації). Залежать ці реакції від спадкової або придбаної надчутливості (ідіосинкразія) до меду. Як показали проведені дослідження, тільки у 3% спостерігалися прояви надчутливості до меду. У літературі описано багато випадків проявів особливої чутливості до меду. По відношенню до меду ідіосинкразія проявляється у формі загальної та місцевої реакції: підвищення температури, тяжкості, запамороченні. Найчастіше ж спостерігаються шкірні прояви - кропив'янка, пухирі, дерматит. При аерозольних інгаляціях медом алергічна реакція проявляється у формі важких астматичних нападів, задуха. З боку шлунково-кишкового каналу спостерігаються блювота і тяжкість в шлунку. Ідіосинкразія може бути встановлена попередньо детально зібраним анамнезом або шкірними пробами медом, що може допомогти усунути від лікування медом хворих ідіосинкразією або змусити лікаря бути дуже уважним і лікувати їх невеликими дозами. Алергічних реакцій при повторному лікуванні хворих до сих пір не спостерігалося.
Пам'ятайте! Ведучи здоровий спосіб життя вам не доведеться вибирати яким способом лікуватися!
Що відносяться до даної статті