У дитинстві мені приснився сон, після якого я плакав ридма і довго не міг заспокоїтися від образи. Наснилося, що мати доручила мені купити маргусалін, а мені в магазині його не дали та й гроші забрали. Брат намагався у мене з'ясувати, що це таке маргусалін і чи варто через нього плакати, а я довго не міг зрозуміти, що мені наснилося. Я пам'ятав, в який магазин ходив, з якою продавщицею розмовляв, хто порадив продавщиці забрати у мене гроші і хто по дорозі додому намагався мене втішити. Минуло півстоліття, а я пам'ятаю сон до дрібниць. За весь цей час ніде і ніколи не зустрів слово маргусалін, а тому був упевнений, що такого слова немає, що воно мені наснилося, а з роками став переконувати себе, що вже тоді, в дев'ять років, доля передбачила мені роботу зі словом.
І ось недавно випадково потрапив на сторінки Живого журналу Світлани Бормінской, де дізнався, що було таке слово маргусалін, це було російське слово, складене з перших складів по нормам російської мови.
Виявляється, маргусалін - це комбінований жир типу маргарину, де поряд з тваринами і рослинними жирами використовувався також жир свійської птиці - гусей, качок, курей. Вироблявся в основному в 30-х роках, мав специфічним запахом гусячого жиру. А в інтернеті я дізнався, що є кілька норм написання цього слова, але правильний, на мій погляд, один: марі (марг) - маргарин, гус - гусак (гусячий), сал - сало (сальний), а ін - суфікс іменника. Допустимі в слові подвоєні г і с, але творці продукту і назви обійшлися без здвоєних букв, і зовсім не припустимі про в першому корені і е в третьому.
А ще я дізнався, що в роки війни в деяких тилових областях на жирових комбінатах робили продукцію для фронту, а для власних потреб змішували різні сорти рослинних і тваринних жирів з жирами птахів і риб і видавали цю суміш по продовольчих картках додатково до пайків.