- Різьба по дереву навколо світу
Випалювання - моя пристрасть. Випалювати можна не тільки по дереву, але і по шкірі, папері та інших матеріалів, але до них потрібно підходити підготовленим. Мій майстер-клас допоможе вам обзавестися таким досвідом - він розрахований якраз на новачків. Перш ніж почати роботу, я знайшла фотографію, відсканувала її і роздрукувала в потрібному мені розмірі: вийшло приблизно 20 на 25 сантиметрів. Потім я знайшла підходящий шматок дерева і як слід опрацювала його наждачним папером (спочатку зернистістю 400, а потім 600). Це необхідно робити завжди перед початком роботи з деревом. Потім я пополірував його коричневим паперовим пакетом (до речі! Діє так само, як наждачка-нулевка), рухаючи їм так само, як при зачистці наждачкою. Тепер я готова перенести картинку на дерево. Маю зображення, фіксую. Одного разу я виявила, що дуже зручно використовувати для фіксації скотч або малярську стрічку - це не дозволяє зображенні зрушуватися, поки я переношу зображення. Тепер я завжди так роблю, прикріплюючи картинку за верхній край. Наступний крок - це розміщення копірки під портретом. Переконайтеся, що ви розташували копірку правильної стороною до дерева, щоб не отримати відбиток фотографії на зворотному боці паперу, а не на дереві. Я завжди поглядаю на те, що виходить, на початку роботи, щоб бути повністю впевненою, що я все роблю правильно. Я використовую червону ручку і починаю обводити основні лінії фотографію. Червоне чорнило дозволяють мені бачити, які лінії я вже перевела. Фото, перекладене на дерево, виглядає приблизно так ...
Тепер я готова випалювати портрет. Використовуючи тонку штрихування, я починаю з очей. Я завжди роблю очі в першу чергу, це допомагає мені зберігати схожість з портретом, і взагалі, залишати їх наостанок неправильно. Важливо! Ніколи не використовуйте нахилений інструмент, щоб що-небудь окреслити в портреті, - він залишає глибокі сліди на дереві. Вам же потрібні м'які риси очей. Я використовую кінчик кулькової ручки, щоб змалювати райдужну оболонку і зіницю так, щоб вони були наче не в дереві, а над ним. Ось очі дівчинки Меган і завершені.
Наступними я роблю її ніс, рот, зуби і додаю трохи тіні на деякі зони особи, знову використовуючи тонку штрихування. Я так само злегка підкреслюю форму її обличчя ... і вона починає оживати.
Тепер я рухаюся по лівій стороні її обличчя, додаю більше тіні. Використовуючи штрихування, промальовує і надаю форму її вуха. Я додаю легку тінь на щоку, підборіддя і лоб. Потім я міняю насадку і, використовуючи насадку для промальовування волосся, починаю легко додавати їй волосся, уважно стежачи за тим, щоб зберегти правильний напрямок їхнього росту.
Я зафарбовую їй волосся, стежачи за тим, де розташовані відблиски, - в тих місцях штрих слабкіше. Зверніть увагу, що лінія її волосся не чітка і безперервна, завжди є що вибиваються пасма.
Саме час перейти до хутра на її светрі. Я повертаю картинку боком і, використовуючи штрихування, починаю з хутра під підборіддям і починаю Штрихована «до себе» ліву частину коміра. Я іноді підігрівають інструменту, щоб деякі області вийшли більш темними, ніж інші. Тепер я розгортаю картину прямо і штрих праву частину коміра «від себе». Результат виглядає приблизно так.
Тепер прийшов час зайнятися її светром. Я намагалася уявити, як виглядає в'язане полотно в светрі, і зробила пару експериментальних начерків. Я беру свою насадку для промальовування волосся і, використовуючи гарячу і ледь-ледь теплу насадку, починаю промальовувати лінії на светрі. Уважно стежте за вигинами і формами светри. Раніше я після того, як наносила все лінії, штрихованої легку тінь навколо кожної лінії. На цей раз я задумала створити ефект, коли верх светри затемнений, а лінії проходять зигзагами по дереву, що не відкидаючи тінь. Здорово, так?
