Магія. Первісне свідомість тісно пов'язаний з про-
поруч, ритуалом і магією. Магія - важлива складова частина духовної
культури первісного суспільства. Магія - це спроба впливу
на світ (на природу, на людину, на богів-духів) за допомогою визна
ленних ритуальних дій, обряду. Магія була одним з слід-
ствий розкладання нижнепалеолитического (первісне стадо)
предметно-дієвого свідомості (див. розділ 14), на зміну якому
прийшло більш розвинене міфологічне свідомість. Але в духовній
культурі первісної родової громади зв'язок свідомості з деятельнос-
ма не зникла, вона лише стала не прямий, безпосередній, а
опосередкованої. Формою зв'язку міфу і дії виступила магія.
Магічний обряд, ритуал - це (що має певний сенс в
системі даної міфології) одночасно і складова частина і ре-
Все життя первісної людини була найтіснішим чином свя-
зана з магічними діями. Первісна людина вважав, що
успіх будь-якої дії залежить не стільки від об'єктивних умов,
його особистої майстерності, скільки від того, в якому відношенні він
знаходиться з тими божественними силами, духами, які лежать в
основі світу, породили його і керують їм.
Первісна міф (в тому числі і космогонічний) не тільки
Розповідає, але і відтворювався ритуальними діями (ри-
туальной танцями, обрядами, жертвопринесеннями і т.п.), магі-
тичними обрядами. Власне кажучи, міф в значній мірі
і виступав як спосіб пояснення цих ритуальних дій. участ-
ники такого обряду-свята «витанцьовували» уявлення про
життя і смерті, про відносини між людьми, між людиною і
природою; вони як би долучалися до творення світу богами, живіт-
ними, ставали співучасниками творення Космосу з Хаосу.
Для первісної людини походження Космосу з Хаоса-
це не тільки (і не стільки) «теоретична» проблема, а й пробле
ма реальної, повсякденної життєдіяльності громади, роду.
ширення »світу не залишилося десь в далекому минулому. поступаючи визна
ленним (тобто ритуалізованим) чином, людина може під-
проживати зв'язку з тими силами (істотами), які створили світ.
Ці сили не зникли, вони продовжують діяти і зараз, випромінюючи
свою «міць». І людина в магічному обряді має можливість
долучатися до цього могутності і його використовувати.
У магії первісна людина бачив найважливіший засіб реше-
ня тих проблем, з якими стикався. Причому магічні про-
цедури розглядалися не як щось вторинне, подготавліваю-
ний, попереднє для самої дії, а як найважливіша состав-
ная (часто - початкова) частина будь-якої дії (полювання, рибальства,
військових дій і ін.). Якщо первісній людині не вдавалося
виконати такі попередні магічні процедури (напри-
заходів, при підготовці до полювання), то він не приступав до самої дії.
Магічне свідомість спиралося на дві головні «ідейні» перед-
• по-перше, на уявлення про те, що подібне произво-
дит подібне (або наслідок «схоже» на свою причину);
• по-друге, на уявлення про те, що речі, коли-небудь
що були у зіткненні один з одним, продовжують взаємодії
діяти і після того, як контакт між ними прекра-
З першої передумови маг, чаклун робив висновок, що він може
провести будь-яку бажану дію шляхом простого наслідування
йому. З другої передумови для мага випливало, що все те, що він
проробляє з предметом, зробить вплив на людей, які
одного разу з цим предметом були в контакті.
Найбільш вірним способом вирішення магічних проблем счита-
лось ретельне дотримання обрядовості, традиційності дейст-
вія. У цьому криються, між іншим, витоки консерватизму міфоло-
гического пізнання світу. Глибинної ж базою подолання консер-
ватізма виступає розвиток предметно-практичної активності,
зростання перетворювальних можливостей людини '.
З розкладанням первісно-общинного ладу магія не зникла
повністю. Вона послужила грунтом для виникнення в подальшому
різних рітуалізірованних дій типу чаклунства, чародей-
ства, чарівництва, ворожіння (хіромантія, астрологія, каббала і ін.),
магічних замовлянь і ін. Значний магічний компонент
є в будь-якої релігії. Магія послужила також одним із джерел
середньовічної алхімії. Певний вплив магії в епоху
Відродження відчувала на собі і наука.