Ви, звичайно, знаєте, що історія хороброї і пустотливою вихованки пансіону мадам Клавель не закінчилася в першій книжці «Мадлен». Попереду у героїні поета і художника Людвіга Бемельманс ще дуже-дуже багато пригод.
Ось, наприклад, як-то раз на прогулянці Мадлен звалилася в Сену. По справжньому! І друга історія про Мадлен стала б останньою, якби не собака. Величезна, кудлата, смішна собака, яка витягла дівчинку з річки. І вони подружилися. І Мадлен придумала собаці ім'я - Женев'єва. Правда, звучить благородно? А добра мадам Клавель дозволила Женев'єву оселитися в пансіоні, і та, звичайно ж, стала загальною улюбленицею. Тільки ось приїхала сувора комісія з перевіркою, а бродячих тварин в будинку для маленьких сиріт комісія не потерпить.
Як ви думаєте, чи знайде Мадлен вихід? Або кине Женев'єви напризволяще?
Людвіг Бемельманс придумав безліч історій про пригоди Мадлен, придумав і намалював. Книжках про пустунки Мадлен вже понад півстоліття, але їх героїня як і раніше юна, відважна і пустотлива. А віршами про її витівки зачитуються діти в Європі і Америці. Тепер і російськомовні хлопчики і дівчатка зможуть прочитати історії про Мадлен. Завдяки чудовому дитячому поетові Марині Бородицька, яка блискуче перевела книги Людвіга Бемельманс.
Перекладач Марина Бородицька про свою роботу над книгами про Мадлен (з передачі "Дитячий майданчик" на радіо "Ехо Москви")
Людвіг Бемельманс був американцем, але багато жив за кордоном. Зокрема, він подорожував і жив в Парижі перед війною в 1939 році. Одного разу він опинився в лікарні і там познайомився з маленькою дівчинкою. Йому вона жахливо сподобалася, і він написав і намалював книжку про Мадлен з приголомшливими видами довоєнного Парижа. Потім народилася ціла серія цих книжок, які починалися приблизно однотипно. У Парижі на тихій вуличці з брукованими тротуарами жили-були 12 дівчаток, і все вони робили парами. І з Мадлен, самої пустотливий і найменшою з них, постійно щось відбувається.
Це надзвичайно популярна книжка. Якщо зустрічаєш якогось американця, так, приблизно років 50-ти, і він бачить цю книжку, він говорить - ой, у мене в дитинстві така була.
Чулпан Хаматова читат книгу "Мадлен і собака"