Які бувають люди лукаві. Ти видешь в них саме хороше, а за спиною ти ідіот і чмо. Вони тебе підтримують, радіють разом з тобою, а потім ти видешь, що все це було просто гра. А людина, що тобі «зрадив» продовжує грати. Ця людина не заслуговує багато розмов про себе. Він не заслуговує ласкавих слів. Але мені шкода цю людину. Він занадто низький, що б бути собою, він слишко неприємний, що б з ним дружили Толгу і щасливо. Адже рано чи пізно, від такої людини все йдуть. А він навіть і пальцем не поворухне, щоб подумати чому ми йдемо.
І в підсумку він останотся один, один в своєму воображаймом світі, де він гірой, а решта гади і труси. Але це лише в його світі. В реальності все буде наобарот.
Всі люди будуть ходити разом гуляти, грати і просто веселитися, а він буде один. Уникатиме інших людей, а сам питати: "чого це вони так обозлілесь?" Але вже ні хто не відповість.
P.S. Вибачте за помилки. На це кампе немає всемогутнього Ворд!
у мене ця ситація мешкає поруч уже років зо два.
да уж ... знайоме до болю ... Шкода людини (дівчину). Вона і зараз ще іноді запитує у мене, чому її всі намагаються уникати? Просто потрібно було залишатися людиною ...
Человечность- це те, що досить таки складно відібрати й те, що відокремлять нас від тварин. Але якщо ти просто забуваєш, що существет ще й таке почуття? А ось і подучаеться ... лукавість. Ну я так думаю.)