Значно легше працевлаштуватися розумово відсталим, про-жива в сільській місцевості, де вони також можуть працювати в особистому підсобному господарстві. Деякі отримують роботу при школах-інтернатах (двірники, сторожі, прибиральниці та ін.). Для молодих людей, які не зуміли знайти роботу, при освітніх установах створюються реабілітаційні цехи, підсобні хо-дарства.
У ряді країн створені спеціальні робочі місця для умствен-но відсталих, наприклад, вони працюють офіціантами в кафе (в Данії існує кафе, в якому працюють тільки офіціанти з синдромом Дауна), кур'єрами, помічниками садівника і ін. Знижуються податки підприємствам, в складі яких працюють розумово відсталі. Назріла необхідність позитивного ре-шення цього питання і в Росії.
Як зазначалося вище, люди з важкою і глибокою розумової-ної відсталістю не можуть брати участь у виробничому праці, проте часто вони в змозі займатися будь-якою діяльно-стю. Після закінчення школи вони, як правило, живуть в батько-ських сім'ях (своїх сімей не утворюють) і здатні виконувати найпростіший обслуговуюча праця, деякі сельскохозяйствен-ні роботи, брати додому роботу, яка потребує кваліфікується-ванного праці (склеювання конвертів, коробок і т.д.).
Зарубіжні педагоги (О. Шпек і ін.) Висловлюються за необ-ходімость продовження освіти для дорослих розумово від-відсталих людей (мова йде про людей з помірною, важкою і глиб-кой розумовою відсталістю), яке спрямоване на задовольнив ширення їх потреб і устремлінь, що «служить як пізнання власної особистості і самореалізації, так і придбання на-навичок для самозабезпечення і самозбереження» 1. розумінню з-ціального світу і його розширення. Розумово відсталим людям можуть бути запропоновані різноманітні курси, наприклад: «До-моводство», «Образотворче мистецтво», «Театральна студія» та ін. В процесі занять у них з'являється можливість встанов-вать контакти між собою. Часто їх цікавить не стільки сфера діяльності, яку вони освоюють, скільки можливість за-прийматися разом з іншими. Важливе значення набуває органі-зація дозвілля.
Наведемо приклад реабілітаційних заходів, які були проведені в центрі «Турмалін» в роботі з юнаків з Сінд-ромом Дауна та важкою розумовою відсталістю.
Іван П. 21 р проживаєте мамою і бабусею в однокімнатній квартирі.
яких розповідалося в передачі. В результаті потрапив в псіхіатріче-ську лікарню.
Через деякий час мати звернулася за допомогою в центр.
Іван дуже емоційний, завжди посміхається, доброзичливий. Він надзвичай-чайно активний, постійно шукає собі заняття, наприклад, може вимити підлогу в коридорі без необхідності, по час прогулянки в лісі намагається наводити там порядок, дуже любить мити посуд (в центрі для молодих людей організовуються обід і чаювання). Він майже ніколи не мовчить, при цьому мова його глуха і невиразна. У нього виникають невмотивовані страхи: боїться всього незнайомого, того, що не в силах зрозуміти. В історії розвитку відзначена незрозуміла агресія до дітей.
Перший час після надходження в центр Іван базікав без угаву і без сенсу, погрожував усім міліцією і «психушкою», не міг зосередити-ся на роботі (за рішенням педагогічної колегії центру був направ-льон в керамічну майстерню), без попиту бігав в підвал, задирав ре-бят, боявся брати участь в постановках драматичного гуртка.
Під час обговорення на педагогічній колегії були визначені на-правління роботи з Іваном.
1. Допомагати в переробці інформації, а саме - вчити пов'язувати факти. Необхідно промовляти з Іваном послідовність подію-тий: що сталося, до чого це призвело, що він хотів би побажати на бу-дущее. При виконанні трудової діяльності слід спочатку допомогти йому усвідомити мета завдання (запропонувати повторити його) і його обсяг, за-тим оцінити всі кроки і передбачуваний результат, а по завершенні пе-ресказать то, що було зроблено. Спілкування з Іваном важливо проводити в спокійній, доброзичливій обстановці, враховуючи, що він сприймає не стільки зміст, скільки тон звернення і настрій.
2. Відучити юнака від неправильних стереотипів. З цією метою вирішено проводити поведінковий тренінг. Так, кожен день на ранковому колі оголошувалося, що Іван буде мити посуд тільки в тому випадку, якщо буде вести себе добре. А йому пропонувалося повторити це. Якщо протягом дня за ним помічався негативний проступок, то після обіду педагог на-показувала Івана - позбавляв його права мити посуд, обов'язково пояснивши при цьому, за що саме він покараний.
3. Допомогти в подоланні страхів. Цьому сприяло включення Івана в діяльність драмгуртка. Щоб подолати страх перед ви-настанням за кілька днів до вистави Івану давали додому театралів-ний костюм, щоб він до нього звик. Крім того, під час вистави пе-педагога надавав йому моральну підтримку.
В даний час Іван став більш зосередженим, менше раз-мовляє за роботою. Він може досить складно відповісти на питання або інше звернення оточуючих. Зменшилися страхи. Помітно послабшають шилося поведінку, покарання у вигляді позбавлення миття посуду застосовує-ся вже значно рідше, хоча сам тренінг ще триває. Докорінно змінилося ставлення до маленьких дітей (в центрі є дитячі групи): Іван проявляє до них багато уваги і ніжності.
Зараз Іван дуже прив'язаний до одного з вихованців, більш Зберегти-ному за інтелектом, але не володіє таким рівнем емоційно-сти. Ця дружба дуже корисна для обох.