Люди, що живуть далеко від сім'ї і рідко бачать батьків

10, ти просто обмежена мамашка. Ти не розумієш чи що, що є такі *** матусі як у мене, яким плювати на дітей. Тільки і вміють, що пиляти і принижувати. Ось я від неї і втекла. І рада як 100 слонів. А ти вгамувати.

Живу в дали від родичів уже 20 років. Маму бачу раз в 3-4 року, часто телефонуємо один одному. А решта мені і не потрібні.
А взагалі, я завжди говорю, що родич у мене один-ЧОЛОВІК.

Теж давно живу далеко, приїжджаю до батьків рідко, періодично телефонуємо один одному. Відносини у нас завжди були дуже хороші, але я не сумую. Просто у мене своє життя. Я живу окремо від них уже 12 років, 6 з них в іншій країні. Любити батьків (або дітей) не означає сидіти все життя обнявшись.

21, ви ось точно БАБА. З великої букви. А я не обмежена мамашка, а щаслива дочка, у которй є прекрасна мама.

Вже більше 10 років живу окремо. Раніше просто кричала від щастя, що поїхала, навіть вночі прокидалася, що окремо живу і посміхалася. Зараз це почуття тільки закріпилася ще більше. я дуже рада, що я далеко від своєї сім'ї. У мене дуже забезпечена сім'я, але мене ніколи не любили, що таке тепле ставлення між рідними я відчула тільки в своїй новій сім'ї, зі своїми дітьми. Я легко відмовилася від спадщини, і взагалі не хочу в еето встрявати. Нехай ми біднішими, зате мені дуже і дуже добре психологічно без батьків, без сестри.


Неначе мою історію написали. У мене теж саме. Я уеxала в Ізраїль абсолютно одна і ні дня не нудьгувала по родственничкам. Тепер вони рвуться пріеxать і звуть мене назад на Україну, але дудки. Що посіяли, те й хай пожинають. Нехай я працюю без продиxу і права на расслабуxу не маю, зате ніхто мене не смикає. Я і зовсім мовчу, що тут працюю за своєю колишньою спецяльності і маю в рази більше ніж на Україні.
А спадок нехай сестра забирає -ів ж належить уxажівать за батьками.

25, слава богу, мої родичі патріоти України і сюди не поспішають. Та й я їм кажу, що Ізраїль - не для ниx, їм тут буде не дуже комфортно.

Живу в дали від родичів уже 20 років. Маму бачу раз в 3-4 року, часто телефонуємо один одному. А решта мені і не потрібні. А взагалі, я завжди говорю, що родич у мене один-ЧОЛОВІК.


А у мея двоє - чоловік і дочка. Пости 25-26 мої.

після весілля переїхала до чоловіка за 1000км від рідних, родичів і подруг. З батьками стосунки просто чудові, ми дуже прив'язані один до одного. Я вже як 2 роки на новому місці, але до сих пір не можу звикнути без батьків, додому їжджу 2 рази в рік, розставання дуже важко даються, мучуся після розставання тиждень, постійно зі сльозами. Дуже хочу жити в безпосередній близькості до них, але у них в місті з роботою туго. Не знаю навіть що робити, жахливо скучаю, розмовляємо по скайпу кожен день і не раз

Я теж сумую дуже за всіма
Ми з чоловіком живемо разом, але він сам народився на друшом кінець світу, а я на іншому, а живемо в третьому
Немає відпустки спільного, завжди в різний час
А коли є пару тижнів, то постає дилема - їхати до його сім'ї або моєї
Часто вибираємо мою, але на цей новий рік його :(
З його родиною мені нудно і нецікаво, а моя мама осінь молода, як наша подружка, плюс ще сестри у мене за якими сумую
Дуже сумно вообщем
Але додому теж не хочеться, тому що в моєму містечку вже ні друзів не залишилося і нікого крім сім'ї, там впринципі робити нічого, а квитки дорогі
Але моя сім'я теж до мене летать не может бо живу в дуже дорогій країні :(

Я теж сумую за своїм батькам, живу від них дуже далеко. Живу в чужому місті 3 роки, як заміж вийшла. Дуже не вистачає батьківської підтримки, до місцевих людям не можу звикнути, місто маленьке, починають пліткувати у дворі. Я познайомилася з сусідкою, хоч молода, а знає все про всіх, як живуть. Тому хочеться спілкуватися з близькими людьми, але вони все далеко. Чоловік на роботі цілими днями, та й коли вдома зайнятий своїми справами. Ми з дитиною одні, тільки чоловіка батьки. Але від них підтримки немає, свекруха любить поумничать, а з дитиною ніколи не сидить. Ось так сама і справляюся, чекаю другу дитину, мама повинна приїхати коли будуть пологи. Чекаю її дуже сильно.

Сумую, живу в сусідній країні далеко від мами, доньки та онука. Треба закріпитися на новому місці та інше. Допомагаю мамі щомісяця. Намагаюся щодня говорити з ними по скайпу. Приїжджаю додому 1-2 рази на рік. Перельоти дорогі, але інакше не можу.

Та тому що ВИ чоловік через етого вам нудно ..;)))

Мережеве видання «WOMAN.RU (Женщіна.РУ)»

Контактні дані для державних органів (в тому числі, для Роскомнадзора): [email protected]

Схожі статті