Літературний розвиток школярів і його критерії
Якісні зміни в сприйнятті художньої літератури школярами різного віку ставлять перед методистами завдання визначення поняття "літературний розвиток" і його критеріїв, які в чималому ступені повинні визначати напрямок і методи вивчення художніх вироблена- дений.
Дослідженню проблеми літературного розвитку присвячені роботи психологів О. І. Никифорової, Л. Г. Жабіцкой, Н. Б. Берхін, методистів Н. Д. Молдавської, В. Г. Маранцман. Загальновизнаним в методиці 70-90-х років стало визначення змісту літературного розвитку, дане Н. Д. Молдавської: "Літературний розвиток - це віковий і одночасно навчальний процес проникнення в умовні форми літератури, в ту умовність, яка лежить в самій природі художнього образного пізнання життя і становить мову мистецтва.
Основними критеріями літературного розвитку учнів методист вважає розуміння читачами процесів образного узагальнення та образній кон- кретізаціі в художньому творі.
Молодші школярі сприймають і осмислюють літературні про- винищення на рівні емпіричного мислення. Для маленького читача деталь не є носієм художнього цілого і існує сама по собі як деталь навколишнього його предметного світу.
У підлітковому віці помітно розширюються можливості абстрактного мислення, тому школярам середніх класів є розуміння внутрішніх художніх зв'язків (далеко не всіх), що сприяє більш глибокому розуміння художньої умовності мистецтва.
У старшому підлітковому віці головне надбання школярів - це зміцнення і розширення таких якостей психічних функцій, як ви- вільність і усвідомленість.
Періоди розвитку читача-школяра.
У порівнянні з комбінованими структура цих уроків виглядає простіше. Для них характерні такі етапи: а) організація учнів до занять; б) короткий опитування учнів (фронтальна бесіда) з найважливіших питань пройденої теми з метою встановлення зв'язку нового матеріалу з раніше вивченим; в) постановка теми та визначення основних цілей занять, а також повідомлення плану нового матеріалу; г) виклад нової теми; д) короткий опитування учнів по новому матеріалу з метою більш глибокого з'ясування його вузлових питань; е) задавання уроку на будинок. Як бачимо, при проведенні цих уроків основний час витрачається на роботу над новим матеріалом, робота ж по його закріпленню (запам'ятовуванню) обмежується лише постановкою двох-трьох контрольних питань учням.
Опитування дозволяє вчителеві встановити зворотний зв'язок з класом, перевірити ефективність виконаної роботи. При опитуванні, орієнтованому на розвивальне навчання, контролюються не тільки конкретні знання і ступінь їх освоєння, але і здатність до їх застосування, певні вміння і навички, важливі для діяльності читача в цілому.