Лихоманки неясного генезу пріінфекціонних захворюваннях
Інфекційні захворювання є досить важливою причиною ЛНГ. ЛНГ, можуть бути проявом гострого інфекційного процесу, системного або локалізованого інфекційного захворювання.
Короткострокові лихоманки, як правило, обумовлені гострими інфекційними захворюваннями. Для більшості ГРВІ характерна лихоманка менш 5-и днів, а при її пролонгацію слід думати про бактеріальному ускладненні, яке необхідно діагностувати і лікувати.
Разом з тим, деякі ГРВІ можуть характеризуватися більш тривалою лихоманкою: до 10 - 14 днів. До таких ГРВІ відносяться: аденовірусна інфекція, ентеровірусна інфекція. Крім того, для ГРІ, обумовлених бактеріями і атипової флорою, без антибактеріальної терапії, також властива більш тривала лихоманка.
Найбільш часто зустрічаються системні інфекційні захворювання:
· Туберкульоз (зазвичай міліарний)
При діагностичному пошуку у хворих ЛНГ слід пам'ятати і про інші захворювання інфекційного походження:
· Вірусні інфекції: вірусні гепатити В і С (на певних етапах захворювання можлива ізольована лихоманка); вірус Епштейна - Бара (ВЕБ); цитомегаловірус (ЦМВ); кліщовий енцефаліт, ВІЛ-інфекція
· Бактеріальні інфекції: сальмонельоз, иерсинеоз, черевний тиф, бруцельоз, хвороба котячої подряпини, лістеріоз, кліщовий бореліоз
· Протозойні захворювання і гельмінтози: токсоплазмоз, малярія, амебіаз, лямбліоз, токсокароз
· Грибкові ураження: аспергільоз, актиномікоз, кандидоз, кокцидіомікоз, бластомікоз (позалегеневий), кокцидиоидомикоз (дисемінований), гістоплазмоз (дисемінований)
· Рикетсіози (висипний тиф, хвороба Бриля).
Причинами ЛНГ можуть бути і локалізовані інфекції:
· Захворювання органів дихання (затяжні бронхіти, пневмонії);
· Захворювання ЛОР-органів (хронічний фарингіт, тонзиліт, синусит, аденоїдит, паратонзіллярний абсцес, хронічний отит);
· Абсцеси черевної порожнини і таза;
· Септичний тромбофлебіт вен таза;
Лихоманки неясного генезу при неінфекційних захворюваннях
Підвищення температури неінфекційного характеру може бути:
· Центрального генезу: пошкодження різних відділів ЦНС (крововиливи, пухлини, травми, набряк мозку, дефекти розвитку);
· Психогенного генезу: функціональні порушення вищої нервової діяльності (невроз, психічні розлади), емоційна напруга, вплив гіпнозу;
· Рефлекторного генезу: больовий синдром при сечокам'яній хворобі, калькульозному холециститі, подразненні очеревини;
· Ендокринного генезу: гіпертиреоз, феохромоцитома;
· Резорбціонний генезу: забій, здавлення, поріз, опік, некроз, асептичне запалення, гемоліз (сприяють утворенню ендогенних пірогенів);
Особливо часто в цій групі лихоманок реєструються онкогематологічні захворювання і дифузні захворювання сполучної тканини.
Пухлинні процеси різної локалізації
Друге місце в структурі причин ЛНГ займають пухлинні процеси різної локалізації, в тому числі гемобластози.
Найбільш часто діагностуються:
· Лімфопроліферативні пухлини (лімфогранулематоз, лімфосаркома);
· Пухлини печінки (первинні і метастатичні);
· Рак товстої кишки;
· Рак підшлункової залози, шлунка та інших локалізацій;
За наявними в літературі даними, не було практично жодної локалізації пухлини, яка б не виявлялася у випадках ЛНГ «пухлинної природи». З урахуванням ймовірності наявності при ЛНГ пухлини будь-якої локалізації онкологічний пошук у цих хворих повинен бути націлений не тільки на найбільш вразливі "пухлинні мішені", а й на інші органи і тканини.
Механізм виникнення лихоманки при пухлинних процесах пов'язаний, ймовірно, з продукцією пухлинної тканиною різних пірогенних субстанцій (інтерлейкін-1 та ін.), А на пізніх стадіях може бути також обумовлений розпадом або перифокальним запаленням.
Лихоманка не залежить від розмірів пухлини і може спостерігатися як при поширеному пухлинному процесі, так і у хворих з наявністю одного пухлинного вузла невеликого розміру.
Онкологічний пошук у хворих з ЛНГ повинен включати:
· Неінвазивні методи обстеження (УЗД, КТ, МРТ);
· Радіоізотопне сканування лімфатичних вузлів, скелета, органів черевної порожнини;
· Пункційну біопсію, біопсію лімфатичних вузлів;
· Стернальную пункцію з імуногістохімічним дослідженням і иммунофенотипирование;
· Ендоскопічні методи, в тому числі лапароскопію, а при необхідності і діагностичну Лапаратомія.
Слід використовувати імунологічні методи дослідження для виявлення деяких специфічних пухлинних маркерів:
l α-фетопротеїну (первинний рак печінки)
l СА 19-9 (рак підшлункової залози)
l СЕА (рак товстої кишки)
l PSA (рак передміхурової залози)
l раковий ембріональний антиген (пухлина кишечника)
l HER-1 / EGFR - рак легені, підшлункової залози, молочної залози, гліоми, рак яєчників.
Виявлення вищевказаних маркерів дозволить проводити більш цілеспрямовану діагностику для виключення пухлинного захворювання.
Дифузні захворювання сполучної тканини
Дана група захворювань займає третє за частотою місце серед причин ЛНГ і представлена головним чином такими захворюваннями, як:
· Системний червоний вовчак (ВКВ)
· Різні форми системних васкулітів (вузликовий артеріїт, скроневий артеріїт і ін.)
· Перехресні синдроми (Overlaps).
Інші неінфекційні причини лихоманки:
· Ендокринна патологія (тиреоїдит, гіпертиреоз, феохромацітома і ін.)
· Періодична хвороба (сімейна середземноморська лихоманка, доброякісний полісерозит, періодичний перитоніт)
нерозшифровані лихоманки
Серед хворих з ЛНГ зустрічаються пацієнти, у яких, незважаючи на ретельне обстеження, верифікувати діагноз не вдається. Частота нерозшифрованих лихоманок коливається, за різними даними, від 5 до 26% і визначається, по-видимому, низкою факторів (особливості захворювання, рівень обстеження, адекватність і інформативність використовуваних методів і т.д.).
У ряді випадків постановка діагнозу при нерозшифрованих лихоманки стає можливою тільки при тривалому спостереженні за хворими, коли з'являються якісь додаткові ознаки. Тому хворі з нерозшифрованої ЛНГ підлягають ретельному динамічному спостереженню. Якщо причина лихоманки залишилася неясною, то це обов'язково повинно бути відображено в медичних документах. Тим більше що в XVIII розділі МКБ 10-го перегляду (симптоми, ознаки та відхилення від норми, виявлені при клінічних та лабораторних дослідженнях) є рубрика "лихоманка неясного походження" (R50).
Читайте і інші цікаві статті:
- Лихоманки неясного генезу (ЛНГ)
- діагностика лихоманок
- нозокоміальних лихоманки
- Етіологія, епідеміологія і патогенез менінгококової інфекції
- Класифікація та етіологія лихоманок, типи температурних кривих
- Класифікація та клінічні прояви менінгококової інфекції
