Рядки з шкільної газети
- Уже зараз сонце сліпить мені ліве око. Морози відступають, не посперечаєшся: весна йде!
- Наполегливо шукаю думки про весну в арктичному холоді своєї голови. Знайшов лише одну. З відходом зими виникає ілюзія, що всі невдачі вже позаду. Це, звичайно, обман, але все ж чимало.
- Після зими, особливо холодної, настає момент, з якого виходить промінчик бадьорості і свіжості. Спочатку тільки промінчик. Але він дає відчути свіжість нового дня, нового місяця, нового майбутнього. Весна! Я відчуваю в ній передвістя чогось чудесного.
- Весна і я - це єдине ціле, тому що я народилася навесні і дуже люблю цю пору року! Навесні я відчуваю легкість, бажання щось робити, творити! Взимку ж я пропадаю без сонця.
- Приходить весна, і піднімається настрій! Навесні можна надіти коротку спідницю. Хочеться любити і бути коханою. Правда, у деяких починається алергія.
- Після холодної зими вона приходить і викликає загострення почуттів. Люди стають велелюбними, все негативне йде на другий план, у всьому бачиться тільки хороше. Людина піднімається, і практично нічого, крім весни, для цього і не потрібно.
- Я не знаю критеріїв дівчата моєї мрії, але я знаю, що коли її зустріч, то зрозумію: це вона.
- Весна для мене не найкращий час року. Калюжі, бруд. Часу ні на що не вистачає. Хочеться спати.
- Раніше я не виділяла весну. Мені здавалося, що це холод, сльота і всяке таке. Але коли я стала старшою, я відчула всю красу весняної життя. Вже друга моя весна сповнена світлом і новизною.
- Завтра рівно рік, як я познайомилася з однією людиною, який мені дуже дорогий. А як же! Коли так яскраво світить сонце і над головою блакитне небо, неможливо не закохатися.
- Дуже загадкове пору року. Ти не знаєш, що піднесе тобі новий день - любов або засмучення. Але все одно сподіваєшся на краще.
- Навесні людина цвіте так само, як вся природа. І виникає гарний настрій, то саме, з яким і варто було б жити завжди. Життя без настрою зовсім нестерпна.
- Мені навесні стає спокійніше і веселіше: починає танути сніг, і з'являється маленька зелена травичка. Все правильно: це життя. Всі знімають важкий одяг, надягають легке і такі стають відразу симпатичні, прикольні. Здорово.
- Коли вона настає, я нічого не відчуваю. Життя йде своєю чергою, і нічого більше. От і все!
- Навесні я менше займаюся якимись справами, більше часу намагаюся проводити на вулиці з друзями. Навіть не важливо, якого вони віку. Будь-якого, аби на вулицю.
- Я люблю весну пізню, коли особа овіває приємна прохолода, коли можна гуляти допізна, кричати пісні і не думати про школу.
- Моє душевний стан залежить тільки від мене самого, і я сам вирішую, коли мені розквітати, а коли в'янути. Весна мене не чіпає.
- Навесні зовсім не хочеться вчитися, хочеться тільки гуляти, гуляти, гуляти. Тане сніг, течуть струмки, дівчатам подобаються прогулянки десь в парках або біля водойм. Гострі відчуття, гострі запахи. Якась нова енергетика.
- Закохатися можна не обов'язково навесні. Але лише тоді, коли у тебе дуже гарний настрій. Просто навесні чудовий настрій у всіх, а чому? Тому що літо не за горами, і ти знаєш, що скоро будеш відпочивати.
- Навесні все, що в тебе жило тихо і непомітно, повстає і перетворюється в радість.
- Коли ти даруєш улюблені квіти, пишеш вірші, посилаєш записки, які не підписуючись, чекаєш, сподіваєшся невідомо на що - тоді приходить весна.
- Справа не в тому, що весна будить в нас любов. Ти раптом починаєш розуміти, усвідомлювати, що з кожним роком стаєш самостійнішими і впевненіше в собі. Саме навесні з'являється бажання змінити себе, подивитися на себе очима інших.
- Навесні приходить багато нових думок та ідей. Це період розквіту особистості. Навесні, як мені здається, і починається творчий шлях людини, адже всім хочеться почати жити по-новому. Нехай вийде!