рід. п. -мня, укр. кремiнь, ст.-слав. креми, рід. п. Кремінна, болг. крем, крем'к, сербохорв. кре̏ме̑н, словен. krémen, чеськ. křemen, Слвц. kremeň, польск. krzemień, krzemyk, ст.-калюж. křemjeń, н.-калюж. kśemjeń, полабо. krėmėn.
Праслав. * Kremy, рід. п. kremene родинно лтш. krams, krems "кремінь"; см. Бецценбергер, GGA, 1896, стор. 965; Бернекер 1, 609 і сл .; Ендзелін, СБЕ 194; М.-Е. 2, 258. Балт. Слова не запозичує. з слав. всупереч Брюкнер (FW 175), Агрело (ВSL 15). Далі, можл. сюди ж ін-сакс. scram-sahs "меч на зразок ножа", середньовічної нж.-ньому. schramm (e) "легке поранення, подряпина", ср.-в.-н. schram "шабельна рана, розколина, ущелині", schramen "розкривати"; см. Бернекер 1, там же; Отрембскій, LР 1, 136 і сл. Пор. однак, кремль, крома.
Що таке кремінь. кремінь це, значення слова кремінь. походження (етимологія) кремінь. синоніми до кремінь. парадигма (форми слова) кремінь в інших словниках
► кремінь - В. Даль Тлумачний словник живої великоросійської мови
що таке кремінь
КРЕМЕНЬ м. Найтвердіший і жорсткий з простих каменів, служив перш осіб. для видобутку вогню (до самогарних сірників). || про людину, міцного характеру, твердий, стійкий; безжалісний; скупий. Гра в кремушкі, в Кремінці, в череночкі (на півдня, в креймахі), дитяча гра, подкидка і підхоплення камінчиків, Івернія посуду. У смол. говір. кремсень і шматувало. кремінь і кресало. У кремені вогню не бачити. В людині душа, що в кремені вогонь. Тороват, як кремінь: обухом не вдарив, іскри не побачиш. Бог ударив кременем про кремінь - посипалася ангели, архангели, херувими, серафими; рис вдарив кремінь про кремінь - посипалися лісовики, домовики, русалки, яги-баби.Кремневий, кремінної до кременю относящ. Кремінне рушницю. противопол. ударне. Кремнівка ж. кремнієва кислота. кремнезем. Кремень. з кременю зроблений. Кремянийпск. смол. твердий або подібний кременю. Кременистий містить в собі кремені, кремненосний. або містить кремнезем, кремнеземістий.Кремневатий. на кремінь схожий; кремнистий, в меншій мірі. Кременистих, кремневатость ж. властивість, приналежність, за знач. дод. Кремневік, кремняк. голяк, кремінь, кремінь камінь. кремневщік м. торгує кременями. Кремнебой, кремнесек м. Робочий, гранящій кремені молотком. Кремнеломка ж. кремнеломня. де копають кремені. Кремнік м. Старий. Кремль. Кремніца, кремнічка, кременніца трутніца, огнівіца. Кремляков м. Півн. людина кремінь. Кремній м. Хімічне початок, основа, стихія всіх кременистих порід. Здебільшого підставі земель служать метали, але кремній або силіцій речовина середнє між металом і вугіллям, і в поєднанні з киснем утворює кремнезем (окис), кремінну землю або кислоту. Кремнеземний. до кремнезему относящ. Кремнекислих, кремнеземний. з'єднаний з кремнеземом, у вигляді солі.
► кремінь - Т.Ф. Єфремова Новий словник російської мови. Толково- словотвірний
що таке кремінь
1) Дуже твердий мінерал, що складається з кварцу і халцедону (раніше вживався для висікання вогню, а в даний час - застосовується при виготовленні емалі, глазурі і т.п.).
2) перен. розм. Людина з твердим, непохитним характером.
► кремінь - Сучасний тлумачний словник изд. "Велика Радянська Енциклопедія"
що таке кремінь
мінеральне утворення, що складається з кварцу і халцедону. Жовто-бурі до чорних конкреції, жовна, головним чином в вапняках, крейді і мергелях. Твердість ок. 7. В давнину - матеріал для кам'яних знарядь. Застосовується при виготовленні емалей і глазурі, для шліфування та ін.
► кремінь - С.І. Ожегов, Н.Ю. Шведова Тлумачний словник російської мови
що таке кремінь
КРЕМЕНЬ, -мня, м.
1. Дуже твердий камінь, первонач. употр. для висікання вогню.
2. перен. Про людину з твердим характером (розм.).
| дод. кремінний. -а, -е (до 1 знач.). Кременеві знаряддя (в давнину). Кременеві рушницю (в 16 - середині 19 ст. З кременеві замком).
► синоніми до кремінь - Словник російських синонімів
синоніми до кремінь
не дає спуску, жартувати не любить, гляне - ліс в'яне, суворий, жорсткий, кремешок, не дає слабину, крутий, не дає поблажок, не дає потурання, стійкий
► кремінь - Д.Н. Ушаков Великий тлумачний словник сучасної української мови
що таке кремінь
КРЕМЕНЬ, кременю, · чоловік. Мінерал, що складається з кремнезему, дуже твердий камінь, вживаний перш для висікання вогню. Сірі кремені для запальничок.
| перен. Про людину зі стійким непохитним характером, скупих (· простий.).
► кремінь - Малий академічний словник російської мови
що таке кремінь
Мінерал, різновид кремнезему, дуже твердий камінь, вживаний перш для висікання вогню, тепер застосовується в керамічної, скляної та ін. Промисловості.
Я досконало навчився висікати вогонь з кременю осколком підпилком. М. Пришвін, Полювання за щастям.
Про людину, що володіє твердим, непохитним характером.
був кремінь; у всьому, що стосувалося релігії, політиці і моральності, він був крутий і невблаганний. Чехов, Бабине царство.
Про скупого людині.
Краєвського прославили кременем, скнари, жадібним до грошей. Григорович, Літературні спогади.
► синоніми до кремінь - Словник російських синонімів 3