Мазар Кози Корпеш - Баян сулу
Кози Корпеш - Баян сулу - казахська ліро-епічна поема XIII - XIV століть. записана в середині XIX століття. Поема була відома в усних варіантах у виконанні акинів Сибанбая, Бекбау, Жанака. Шоже. З близько 20 варіантів найбільш відомий варіант Жанака. У письмовому варіанті найбільш поширені версії, записані збирачами фольклору Саблукова (1831 рік), Г. Дербісаліним (1834 рік), А. Фроловим (1841 рік), Ч. Валиханова (1856 рік). Російською мовою поема була видана М. Путинцева в 1865 році. потім була включена в третій том збірника В. Радлова «Зразки народної літератури тюркських племен» 1870 років [1].
Старовинна легенда про трагічну любов Кози Корпеш і Баян Сулу говорить: деякі друзі з дитинства Сарибай і Карабай поклялися одружити своїх дітей, яких ще до появи на світ заручили. Не дочекавшись народження сина, вмирає під час полювання Сарибай. Підростаючі Кози і Баян, ще не бачили один одного, але пов'язані узами шлюбного договору, нарешті, полюбили один одного. Проходить час і Карабай змінює життєві плани. Він обіцяє віддати свою дочку за місцевого палуана кодари, що врятував одного разу його отари від джуту. Кодар стає перепоною між закоханими. У цьому вічному трикутнику першим склав буйну голову Кози. Засмучена Баян, щоб помститися вбивці, вдається до хитрощів. Вона обіцяє вийти заміж за кодари, якщо той викопає для неї колодязь з джерельною водою. Кодар приймається за роботу, все заглиблюючись, тримаючись за довгі коси Баян. Дівчина несподівано відрізає коси: Кодар залишений в колодязі вмирає. Тим самим Кози помстився. На його могилі героїня легенди заколює себе кинджалом.
Дослідження і переклади
Поема отримала високу оцінку С. А. Кастанье, Н. А. Абрамова і інших вчених. У прозовому викладі російською мовою поему видавали фольклористи Н. Н. Пантус. Р. Ш. Абдурахманов, Е. З. Баранов. Першим її перекладом на російську мову, які були видані в 1928. 1941 і 1949 роках. займався російський поет Г. Н. Тверітін. У радянський період М. О. Ауезов видав варіант Жанака спочатку в 1925 році в Москві. потім в 1936 році в Алма-Аті [1].
Історичне значення поеми вивчали М. Габдуллін. І. Дуйсенбай, А. Кониратбаев. Згідно їхню думку конкретні назви місцевості, річок (Аягуз. Уржар, Лепсе. Калба) свідчать про реальні історичні умовах формування епосу. У Східно-Казахстанській області в Аягузского районі біля станції Тансик є пам'ятник, який називають могилою Кози і Баян [1] .Існує близько 20 варіантів цієї поеми
Аналоги і переробки
У фольклорі деяких тюркомовних народів існують інші варіанти поеми. Наприклад, у башкирів вона називається «Ҡуҙийкүрпәс менән Маянһилиу», у барабинских татар - «Кози Корпеш», у алтайців - «Кози Еркеш» [1].
На основі поеми були створені п'єса «Кози Корпеш - Баян сулу» Г. М. Мусрепова. фільм «Поема про кохання» в 1954 році за сценарієм Мусрепова.