Йому не потрібен мікрофон -
Голосніше за всіх співає. (Кабзон)!
Був полковник справжній,
А став зайчиком мовцем.
Діставати їх буде знову
Пєчкін. Як же вам, товариш Матроскін, не соромно? Невже ви моє прізвище забули? Пєчкін моє прізвище. І тато в мене Пєчкін був. І дідусь теж Пєчкін. А у вас, між іншим, молоко втекло!
Пєчкін і Матроскін тягнуть посилку кожен в свою сторону. Матроскін вириває її у Пєчкіна.
Пєчкін. Бач, чого задумали! Думаєте, не впізнаю, у кого посилочка, дітлахи? А ну-ка поверніть, поверніть, кому кажу! Маленькі негідники!
Матроскін проводить гру «Посилка». Пєчкін після трьох спроб вгадує, у кого вона знаходиться, і забирає посилку.
Пєчкін, погрожуючи Матроскіну, залишає зал. У дверях він стикається з Шариком.
Пєчкін (звертається до Шарику). Дивись, куди біжиш. Шанованої людини з ніг збиваєш. Ну, почекайте у мене, з обома розберуся!
Пєчкін йде за куліси.
Шарик. Що це він такий суворий!
