Косити, кос'іть, кошу, косиш; несов.
1. що і до чого. Надавати чому-н. косе положення, робити кривим, направляти навскіс. К. рядок. К. очі на кого-н. (
ся).
2. (1 л. І 2 л. НЕ употр.). Мати косою вид. Футболка спереду косить.
3. Бути косим (у 3 знач.), Косоокий. Одне око косить. К. на обидва ока.
сов. з
скошу, скосиш; скошений (до 1 і 2 знач.) і по
кошу, косиш (до 1 знач.). З
рот. Хатинку покіс (БЕЗЛІМ.).
II. КОС'ІТЬ, кошу, косиш; косіння; несов.
1. що. Зрізати косою 2 або косаркою. К. конюшина. К. газон. К. сіно (траву на сіно). К. луг (траву на ньому).
2. перен. кого (що). Губити, вбивати (багатьох). Епідемії косили людей.
сов. з
скошу, скосиш; скошений.
сущ. косіння, -я, пор. (До 1 знач.), Косовиця, -и, ж. (До 1 знач.), Покіс, -а, м. (До 1 знач.) І укіс, -а, м. (До 1 знач.).
Косити що (див. Також коса), перекошувати, іскашівать, ухиляється від прямого положення, робити косим. Ріж пряміше, косиш! Недобре косити особа, корчити. Його косить, зводить, корчити. Він косить, коситься, різнить очима. Косити під вітрилами, Каспію. волжск. йти крутіше полуветра, вкрутити арх. бетью, морск. в бейдевінд; | реіть, бета, покосити, лавірувати. -ся, страдат. возвр. ухилятися від прямого положення. Забір від вітрів все більш коситься. | Про зір: бути косим, косити, ворожнечі очима; поглядати на кого, дивитися косо, з незадоволенням, вороже. Сонце коситься, арх. згортає з полудня на захід. Станеш скаженіти, як дружина коситься. За неволю станеш скаженіти, як дружина на чоловіка коситься. Косетів, ставати косим, у всіх знач. Що вскосілся на мене? Сердито заносився. Брус надкошен, трохи іскошен. Столечніцу скоса, перекосило. Забору покосел. Весь будинок розкосі. Скоси полотнище клином. Косен м. Влад. косига об. Ярослов. косиня об. косенько, косою, косоокий, хто Касим. Косинюшка ти мій, косоокий синку; буркотливий чоловік. Косина ниж. Косинка, -нічка ж. перм. Косок м. Ярослов. косиня, косинка ж. трехугольная хустку, зазвичай розрізний; повний хустку ріжеться з кута на кут навпіл. Косик м. Пск. твер. трехугольная або однобокий пиріг, сгібень; | річ зрізана клином; | курей. крайнє, правильне перо в крилі птиці. Косиночная, до косинки относящ. Косиніть хустки, різати попалам, на косинки, перекосинівать. Косоур м. Косоура ж. коса дуга, косою звід або перемичка, де одна п'ять вище іншої. | Крива залізна смуга, під косу розпалубку сходи. Косоурах, -роватий, про лузі: косою і кривої, однобокий, або з подвійним загинув! | Про людину: похмурий, дивиться изподлобья. Косоур на кого, дивитися відлюдьком, сердито кривитися; говір. і косуль або косуріться, поглядати. Косуля ж. північно-східна соха; важка соха або легкий плуг, з одним лемешем, з відрізом і відвалом (полйцею). | Сукре, кусень хліба. | Завдск. Шперак, рід ковадла. Косульний, до козулі відноситься. Косоуля, реюшка волжск. човен 5-8 сажень довжини, без палуби, підіймає від 500 до 2 т. пудів. | Невелика ковадло. Косуха, осьмушку ж. Косинець, угольнічек, трехугольная Поличка, полку, напр. для кіота; або | такий же столик. | Міра рідин, шкалик, чверть штофа або півпляшки. Місцями косуха. з офенского. значить: тисяча. Косушний, косушечний міри в косуху; | сущ. м. питний будинок, штофна. Семеро косуху, та все ковшами! Косушнік м. Питухам, п'яниця. Косиль м. Пск. твер. косою клапоть; клин землі, коса смуга. Косирев м. Косою ніж, черевцевий і носастий; ніж косар (див. коса). Косирев або косиніть, косити очима, бути косу; косиніться, Косирев на кого, костр. твер. поглядати, дутися, сердитися. Косиш м. Старий. косовік олон. косою пиріг, пиріг з кашею. Косяк м. Косою шмат, пластина клином, косо відокремлена частина чогось. Косяк глини, солі, льоду, брила, кабан. | Стесати на вус, накось камінь, цегла; або | КЛЯН тканини, в кройке, косячек, клаптик; | вставка в подолі сорочки, по обох боках, кутик або хустинку. | Клин землі, косою відрізок; | новг. два плоти лісі, званих кошму, шість сажнів дров; | колода, частини заставної, віконної і дверної рами, брус, який стісується навскіс; | стійка на клинах, горн. кріплення; | частини складеного (НЕ ободової, косящатой) колеса, випиляного за лекалом, по колу; | колода, пень, стояк, простий довбаний вулик; | навскіс покладена з судна сходня, кладка, драбина, драбинка; | короткий залізний лом з роздвоєним кінцем; | товсте, косе токарне долото; | волжск. Каспію. товста мотузка, ходової канат, на якому тягнеться судно; | міра мотузки, 12 сажнів, і взагалі ціле коло, скат мотузки; | відділ пріплодного табуна: кожен жеребець зі своїми кобилами і жереб'ят утворює косяк; | руно риби, Юрове; зграя тюленів. Оселедець ходить великими косяками. | вят. поземельна міра: два (три?) переїзду, вважаючи по 1600 квадр. сажнів. Догодив переможе косяка і двері. Дурнів в один косяк збити, так з кнутіщем пастуха приставити. Візерунок косячками, клинцем, трикутничками. Набирати ковдру з косячков, з лоскуточков, остаточков. Косячний, до одвірка в різн. знач. відноситься. Косякова, Косячковим, з косяків, клаптів, угольнічков складений, до них відноситься. Косящатой, з дерев'яних косяків зроблений. Косящатой вікно, з косяками, колодами, для відмінності від вікна волоковимі. Косящатой колесо, у якого обід складовою, випиляний, негнутий; пртвп. ободової. Кося (кінь? Косяк?) Курей. лоша. Косячнік м. Сх. табунник, конепас.
Косити, -ся, см. Коса і косою.
Косити 1. несов. перех. 1) Зрізати траву, хлібні злаки косою (2 *), косаркою. 2) перен. Губити, знищувати, вбивати в великій кількості. 2. несов. перех. і неперех. розм. 1) а) неперех. Відхилятися від прямого напрямку, перебувати в косому положенні. б) Сидіти криво (про одяг). в) перен. Ухилятися від чогось л. 2) перех. Робити кривим, перекошеним. 3) Дивитися на кого-л. що-л. непрямо, скоса. 4) а) неперех. Страждати косоокістю. б) Бути поставленим, спрямованим косо (про очі). в) Страждати розладом координованого руху (про очі).
Косити кошу, косиш, несов. (До скосити). 1. що. Зрізувати (траву або хлібні злаки) косою або косаркою. Косити траву. Косити сіно. 2. перен. кого-що. Знищувати, губити масами. Епідемія косить людей тисячами.
Косити кошу, косиш, несов. 1. що і до чого. Направляти навскіс, встановлювати, поміщати косо. Косити рот. Кінь косила очима. 2. без доп. Перебувати в косому положенні (розм.). Картина у тебе косить: прибий цвях вище. || Про одяг: сидіти криво (порт.). Піджак косить трохи в спині. 3. без доп. Мати несиметрично розташовані очі. Дівчинка косила на одне око.
Теги сторінки. орфографія косити як пишеться слово косити правопис слова косити наголос у слові косити як правильно писати слово косити що значить косити значення косити що таке косити jhajuhfabz rjcbnm rfr gbitncz ckjdj rjcbnm ghfdjgbcfybt ckjdf rjcbnm elfhtybt d ckjdt rjcbnm rfr ghfdbkmyj gbcfnm ckjdj rjcbnm