Споживчі кооперативи - об'єднання осіб на засадах членства з метою задоволення власних потреб у товарах і послугах, початкове майно якого складається з пайових внесків. Тут члени можуть розподіляти доходи від підприємницької діяльності. Діяльність регул-ється ст 116 ГКРФ, ФЗ «Про споживчу кооперацію в РФ», ФЗ «про с / г кооперації» і Фз «про кредитні споживчі кооперативи громадян». Учасниками можуть бути і фіз і юр особи. Але необхідна наявність хоча б одного громадянина (для с / г кооп -5 громадян). Основним установчим документом є статут. Вищим органом управління явл загальні збори його членів. Колегіальний виконавчий орган споживчого кооперативу-правління. На відміну від виробничих кооперативів члени споживчого кооперативу не зобов'язані брати особисту трудову участь у його діяльності і за загальним правилом не відповідають за його боргами
13.Образованіе і припинення юридичних осіб. Правоздатність та дієздатність юридичних осіб.
Освіта юридичних осіб.
ЮЛ створюються з волі їх засновників, проте держава (публічна влада) в інтересах усіх учасників майнового обороту контролює законність їх створення (ст.51). Тому ЮЛ підлягає ГР в органах юстиції в порядку, визначеному законом. Дані ГР, в тому числі фірмове найменування, включаються до єдиного державного реєстру ЮЛ, відкритий для загального ознайомлення.
Значення ГР ЮЛ, її раціональної організації, повноти єдиного реєстру ЮЛ, достовірності його відомостей та їхнє застосування будь-якого зацікавленої особи надзвичайно велике. Така реєстрація забезпечує можливість отримання необхідної інформації при виборі контрагента та веденні господарських операцій і сприяє стійкості економічного обороту, оскільки реєструються і зміни правового статусу ЮЛ. ЮЛ вважається створеним з моменту його рег-ии, і з цієї дати виникає його правоздатність.
ГЗ встановлює так званий нормативно-явочний порядок утворення ЮЛ - реєструючий орган перевіряє тільки відповідність представлених установчих документів і дій засновників нормам права, а вступати в обговорення питання про доцільність або корисності створюваного ЮЛ він не має права. Цим нормативно - явочний порядок відрізняється від дозвільного, який застосовується щодо ГР окремих ЮЛ (комерційні банки, страхові організації, монопольних підприємств) і пов'язаний з отриманням дозволу від органів публічної влади. Відмова в ГР або ухилення реєструючого органу від рег-ии можуть бути оскаржені до суду загальної юрисдикції або в арбітражний суд. Реєстрація ЮО може бути визнана судом недійсною у разі порушення закону чи інших НА. Таке визнання тягне ліквідацію ЮО тільки в тому випадку, якщо допущені порушення не підлягають ремонту.
Відповідно до ст.52 ЮЛ діє на підставі статуту, або установчого договору і статуту, або тільки установчого договору (повні і командитні товариства). У випадках, передбачених законом, ЮЛ, яка не є комерційною організацією, може діяти на підставі загального положення про організації даного виду. Установчий договір ЮЛ полягає, а статут затверджується його засновниками (учасниками). ЮЛ, створене одним засновником, діє на підставі статуту, затвердженого цим засновником.
В установчих документах ЮЛ повинні визначатися найменування ЮЛ, місце його знаходження, порядок управління діяльністю ЮЛ, а також міститися інші відомості, передбачені законом для ЮЛ відповідного виду. В установчих документах некомерційних організацій і унітарних підприємств, а в передбачених законом випадках і інших комерційних організацій повинні бути визначені предмет і цілі діяльності ЮЛ. Предмет і певні цілі діяльності ЮЛ можуть бути передбачені установчими документами і в випадках, коли за законом це не є обов'язковим. В установчому договорі засновники зобов'язуються створити ЮЛ, визначають порядок спільної діяльності щодо його створення, умови передачі йому свого майна та участі в його діяльності. Договором визначаються також умови і порядок розподілу між учасниками прибутку і збитків, управління діяльністю ЮЛ, виходу засновників (учасників) з його складу.
Зміни установчих документів набувають чинності для третіх осіб з моменту їх ГР, а у випадках, встановлених законом, - з моменту повідомлення органу, що здійснює ГР, про такі зміни. Однак ЮЛ і їх засновники (учасники) не має права посилатися на відсутність рег-ии таких змін в отн-ях з третіми особами, які діяли з урахуванням цих змін.
Діяльність ЮЛ припиняється за допомогою його реорганізації (ст.57) або ліквідації (ст.61).
Реорганізація ЮО здійснюється в наступних формах: а) злиття декількох ЮЛ в одне; б) приєднання одного або кількох ЮЛ до іншого; в) поділ ЮЛ на кілька самостійних ЮЛ; г) виділення зі складу ЮЛ (не припиняються свою діяльність) одного або декількох нових ЮЛ; д) перетворення ЮЛ з однієї ОПФ в іншу. У всіх випадках, крім «г» припиняється діяльність хоча б одного ЮЛ, але його права і обов'язки не припиняються, а переходять до новостворених ЮЛ в порядку правонаступництва. Правонаступництво відбувається і при виділенні, тому що до виділився ЮЛ переходить частина прав і обов'язків залишається ЮЛ. Отже, реорганізація ЮЛ завжди несе правонаступництво і в цьому її відмінність від ліквідації ЮО, при якому ніякого правонаступництва не виникає, тому що їх суб'єкт (ЮЛ) підлягає припиненню.
Реорганізація ЮО за загальним правилом проводиться їм добровільно, за рішенням його засновників або уповноваженого на це його УД органу (загальних зборів). Добровільна реорганізація у формі злиття, приєднання або перетворення в передбачених законом випадках вимагає попередньої згоди держорганів (антимонопольних чи інших). У випадках прямо зазначених в законі реорганізація у формі поділу та виділення може здійснюватися примусово, за рішенням компетентного державного органу або суду (ЮЛ, що займають домінуюче становище на ринку неодноразово порушили вимоги антимонопольного законодавства). Реорганізація ЮО оформляється або передавальним актом (балансом) (злиття, приєднання або перетворення), або розділовим балансом (поділ і виділення). Названі документи повинні містити положення про правонаступництво за всіма без винятку прав і обов'язків реорганізованого ЮЛ щодо його кредиторів та боржників (ст.59). Часто в практиці проводиться реорганізація ЮЛ погіршують становище кредиторів, тому закон вимагає повідомлення всіх кредиторів про прийняте засновниками рішення, а останні вправі вимагати припинення або дострокового виконання відповідних зобов'язань і відшкодування виниклих збитків. Затверджені ПА або РБ повинні бути представлені для ГР разом з іншими документами. Реорганізація вважається завершеною з моменту ГР новопосталих юридичних осіб, а в разі приєднання - ГР припинення діяльності приєднаного особи.
Ліквідація ЮО є спосіб припинення його діяльності за відсутності наступництва в його правах і обов'язках. У цьому випадку завдання захисту прав і інтересів кредиторів набуває ще більшої важливості, ніж у випадках реорганізації. ГЗ встановлює спеціальний порядок ліквідації ЮО. Ліквідація може здійснюватися добровільно за рішенням засновників або уповноваженого на те органу ЮЛ. Можлива і примусова ліквідація відповідно до судового рішення, на підставі: здійснення діяльності без належного дозволу (ліцензії); неодноразового грубого порушення законів або НА; протиріччя діяльності законодавчим заборонам і т.д. ГК передбачає всі випадки примусової ліквідації ЮО. Особливим випадком ліквідації ЮО є банкрутство.