Консультація для батьків
«Як подолати капризи»
Вихователь: Новикова Олена Юріївна
Упертість і капризи у дітей часті явища. Іноді зустрічаються скарги на упертість, іноді на капризи, а іноді те й інше.
Упертість і капризи дві сторони одного і того порушення прояв труднощів соціалізації: у дітей більш сильних це виражається в упертості, у слабких - в примхах.
Більшість батьків поступаються бажанням дитини, тим самим закріплюють примхливість, як форму поведінки. Щоб подолати цю неприємну рису характеру від дорослих потрібно величезна наполегливість і терпіння. А для цього необхідно якомога більше перебувати з дітьми, вести з ними спільну діяльність, ігри, прогулянки. Зазвичай, діти схильні до капризів, дуже дорожать увагою дорослих і болісно переносять його відсутність. Наприклад, коли батьки залишаючи дітей в садку, забудуть їх поцілувати або помахати ручкою, діти починають плакати, вередувати. Вихователю доводиться включати їх в спільну справу, захоплювати, займати в діяльності. Тому батькам необхідно теж урізноманітнити досвід спілкування з дітьми, займатися спільною діяльністю, пограти разом з дитиною в ігри. Необхідно заохочувати самостійність дитини, пропонуючи йому самому щось зробити цікаве, при цьому важливо непомітно допомагати малюкові, не даючи згаснути його інтересу до самостійних дій, а також радіти з ним його успіхам. Чим змістовніше буде життя дитини і чим більше він робить сам, тим менше часу і сил залишається на капризи, а для викорінення упертості і примх необхідно усвідомлене зміна поведінки дорослих, оскільки коріння цих якостей лежать не в дитині, а в батьків.
Наше завдання, завдання дошкільного закладу полягає в тому, щоб забезпечити оптимальні, психологічно комфортні умови виховання і розвитку дітей. Примхи дітей не рідкість, є чимало літератури і ми сподіваємося, що при бажанні і терпінні батьків капризи і упертість можна подолати. Ми привчаємо дітей виконувати наші вимоги, не потураємо капризам, намагаємося не помічати впертість, залучаючи дітей в ігрову діяльність. Дозволяємо їм виразити себе в грі. Даємо їм різні доручення, відволікаючи від примх і впертості. Але і ваша роль не менш важлива. Завдання батьків також полягає в створенні умов, сприятливих для загального розвитку дітей в сім'ї, в вибудовуванні правильних взаємин дитини і батьків. Необхідно пам'ятати, що у кожної дитини є своя «Я». Більше з дітьми треба вести невимушені бесіди під час прогулянок, давати їм доручення, з якими вони впораються, розвивати їх самостійність, занадто НЕ опікати.