Світозар і норовливий кінь
- Злазь, кажу! - грізно сказав Світозар.
- Пр-р-р-р, - була йому відповідь.
Знав би богатир, що загул в чергову село обернеться подібним чином - ноги б його тут не було. Але ж все так добре починалося! Спочатку Місяць йому баньку розтопила, потім вони на сіннику усамітнилися. Потім і брат її прийшов з товаришами. Ось вони і засиділися допізна.
- Буран, злазь, норовливий кінь! - лаявся на свого скакуна богатир.
Той лише знову пирхнув і потоптався на даху. Як вона ще не обвалилася, незрозуміло.
- Ех, - Светик почухав потилицю, - невдача.
- Светозарушка, - з терема вийшла Місяць, - Ходімо до дому, пообідати.
- Колись мені, люба моя, - скривився світловолосий чоловік. - Та й тобі раджу в будинок щось не входити.
- Світозар? - насторожено подивилася на нього дівчина.
- Тут така справа, - Светик знову потягнувся рукою до потилиці, - одне слово ...
- А-а-а-а-а-а. - закричав брат його ненаглядної, стоячи біля богатиря за спиною. Він ночував в сусідньому будинку і ще не бачив твориться на даху неподобства. - Місяць, відійди!
- Ех, біда, - повторив Світозар Огнедаровіч. - Видно, друже мій, тебе тут залишити доведеться.
- Так як він взагалі туди заліз. - вигукнув його вчорашній друг, а сьогодні, вже видно, недруг.
- Миша злякався, - реготав Светик. - Як побачив, яка вона у вас дебела, з мій кулак, так відразу на дах і заліз.
Місяць відійшла трохи вбік, закинула голову і ... так і зомліла. Чи жарт - кінь на даху тупцює.
- У нас немає мишей! - став обурюватися хлопець, не звертаючи уваги на те, що його сестра лежить на землі обличчям вниз.
- Повір мені, Горюнов, - Светик теж не дивився в бік дівчини, - є. І ще й які! Во! - Сказав і сунув новому недругу кулак під самий ніс.
- У нас дві кішки в будинку!
- Дик вони по котам більше ходять, ніж мишей ловлять, - Светик не зміг стримати усмішки, бачачи, як одна з цих самих кішок крадеться до паркану, за яким сидить чорний кіт.
- Буран! - знову покликав богатир свого коня. - Злазь! А то я полізу! Того й гляди - дах обвалиться!
- Пр-р-р-р, - безтурботно заіржав той.
- Ну ладно, - Светик недобре примружився. - ТИМОФІЙ!
Крик чоловіки рознісся по всьому селу. Рудий кіт відразу ж почув заклик богатиря і вискочив з будинку, що стояв на околиці. У слід йому летіло незадоволене нявкання черговий, підкореної його красномовством, кішечки.
- Я напишу! - сказав він, швидко перебираючи чотирма лапами.
Незабаром він уже стояв поруч з богатирем і дивився на того ой як невдоволено.
- Чого кликав, недолугий? - кіт нервово смикнув вухами.
- Чаво-о-о? - запитав рудий. - Миша. Знущаєшся ?!
- А того! - вигукнув котик. - Я вчений! А чи не мисливець. Тим більше не наймався полювати за дрібними гризунами.
- Щура з нашого підпілля нацьковано нацьковано, - навів вагомий аргумент богатир.
- Ай да, вмієш ти умовляти, ірод! - відразу ж здався Тимофій. Ось що-що, а мати справу із зухвалою лисохвостой дармоїдкою з підпала йому не хотілося. І так в своєму власному теремі не міг нормально на кухні перебувати. І все через цю щура.
Довелося йти і ловити саму угодовану миша. І як тільки вона виявилася в руках богатиря, той закинув її на дах і гризун, з гучним писком, приземлився прямо на ніс Бурана. Кінь видав дивний звук (ніби дівчина заверещав), встав на диби і миттю зіскочив з даху.
Неподалік прийшла в себе Місяць. Відкрила очі, насилу встала на ноги і ... втратила свідомість від виду товстої миші, яка виявилася прямісінько на рівні її особи. І знову ніхто не пішов піднімати нещасну з землі, яка вже вдруге бруднить особа в соковитою зеленій траві, та курячому посліді.
- Так, Буран, - Светик стягнув з носа коня миша, - не міг ти по-людськи.
- Це кінь, неук, - муркнув біля ніг Тимофій.
- А навіть якщо і кінь, що, не повинен себе по-людськи вести? - запитав у нього богатир.
- Це кінь, - просто повторив Тім.
- Ідіть ви звідси, - недобре подивився на сіроокого чоловіка Горюнов.
- Сестрицю підніми, лопух, - буркнув кіт і першим попрямував в сторону рідного терема.
- Ну, Світозар, - став говорити в спину віддаляється з конем богатирю господар будинку, - запам'ятай мої слова - самому через баби погано буде! І дівок псувати більше не захочеш!
- Щось ти не сильно обурювався вчора, - Светик обернувся, - коли я з твоєї сестричкою милувався.
- Ти їй одружитися пропонував!
- Я. - щиро здивувався чоловік. - То не я був, а медовуха високоградусна!
- Світозар! Слова мої запам'ятай!
- Незвичний я всяку муть запам'ятовувати, - відмахнувся богатир і схопився на свого коня. - Давай до дому, Буранушка.
- Пр-р-р-р-р, - нетерпляче сказав жеребець і помчав за котом, який вже зник за поворотом.
- М-м-м-м ... - стогін з землі, і Горюнов все ж звернув увагу на сестричку, яка підняла голову, отлепляя особа від землі, і подивилася каламутним поглядом на брата.
Той скривився, бачивши, як у її лику збираються мухи. Сплюнув, та й пішов до хати. Сама підніметься.