"Походження Місяця: хто сконструював Селену?"
Нормальні люди при своєму рості просто зобов'язані при повному Місяці задуматися над сенсом життя, над проблемою продовження роду і т.д. Зазвичай це закінчується розмовами на тему "звідки беруться діти" і знову-таки при повному Місяці. Втім, деякі відхилення від заведеного вже тисячі років ритуалу все-таки є. Деяких вид повного Місяця подвиг на абсолютно несподіване запитання - а звідки взялася сама Місяць?
Відповідь "Вона завжди тут була" нікого не влаштовує. Ті, хто вірить в мудрість наших предків, згадують стародавні легенди, що оповідають про "Долунних часи", про те, що "Місяць прийшла до нас". Ті, хто довірять тільки чистої науки, підтакують - так, дійсно, Місяць повинна бути молодше Землі, вони ніяк не могли утворитися разом! Жодна теорія не може пояснити як могли б виникнути разом два приблизно однакових космічних тіла разом. Земля і Місяць дійсно приблизно, точніше щодо однакові, всі інші планетні системи набагато різкіше відрізняються масами центральної планети і її сателітів.
Одним словом, Місяць - сторонній елемент на нашому небосхилі. Звідки? Гіпотез від "серйозних" до "не надто" - висувалося чимало. Ми згадаємо лише основні.
МІСЯЦЬ - УЛАМКИ врізався ПЛАНЕТИ. На думку деяких вчених, приблизно 4,5 млрд років тому наша ще юна Земля пережила жахливий зіткнення з об'єктом, котрий перевершував по масі планету Марс. Удар по своїй силі був настільки страшний, що залізне ядро врізався тіла пройшло до центру Землі. Відповідно до гіпотези, основна частина речовини прибульця як би сплавилася з земними породами, але якась його частина була викинута в космос у вигляді розпеченого газу і осколків. Згодом газ охолов і Сконденсована в пилові частинки, що сформували разом з іншими осколками і уламками обертовий диск, в центрі якого знаходилася Земля. В кінцевому підсумку, під впливом гравітаційного поля і в результаті тривалих процесів з речовини цього диска і утворився Місяць.
Проведене комп'ютерне моделювання, згідно журналу "Нейчур", показало, що Місяць могла сформуватися з викинутих уламків всього за один рік. В принципі, в цьому немає нічого дивного, оскільки, за словами Кенап, уламки здійснювали один виток навколо планети за все за 7-8 годин, тобто рухалися з високою швидкістю. За оцінками вчених, на утворення Місяця йшло від 15 до 40 відсотків викинутої речовини (інше падало знову на Землю), а стикався з Землею космічний прибулець міг по своїй масі перевершувати Марс в 3 рази. Однак останньої точки в роботі ще не поставлено. Ученим належить впоратися з ще однією заковика. Поки у них виходить, що після страшного удару Земля починає обертатися в 2 рази швидше, ніж це могло бути.
МІСЯЦЬ - ЗЕМНЕ ЯДРО. Висувалася і така гіпотеза: природний супутник хоча і утворився від удару з іншим космічним тілом, але насправді тіло це назавжди залишилося всередині нашої планети. Але вибило при цьому зсередини Землі її старе ядро, з остигнула маси якого і утворилася Селена. Прекрасна гіпотеза, багато що пояснює, зокрема - хімічний склад місячного грунту. Фахівці навіть підшукали місце потрібного удару по нашій планеті - в районі Північного полюса. А вдарити по Землі могла велика комета або невелика Приблуда планета, наприклад, гіпотетично існував раніше Фаетон.
Однак, ця версія не може пояснити, чому вилетіло ядро не впало назад на рідну Землю, а вийшло майже на кругову орбіту навколо Землі. Будь-космічний балістик підтвердить, що звичайне некероване космічне тіло такий маневр зробити не може, а земним керованим кораблям доводиться для виходу на кругові орбіти робити кілька керуючих імпульсів своїми двигунами. Звідки у природного тіла двигуни.
МІСЯЦЬ - списані кораблі. Чи справді Місяць - природне утворення? Сьогодні відповісти на це питання однозначно деякі фахівці вже не вирішуються. Американський дослідник Джордж ЛЕОНАРД вважає що, колись Місяць була проміжної паливної і взагалі сировинною базою для інопланетян. Багато століть тому ця база зазнала катастрофу, наприклад, зіткнулася з головою комети і після трагедії Місяці потрібен капітальний ремонт. Для цього всесильні прибульці і перевели її на навколоземну орбіту. І тепер відновлюють споруди, механізми і системи під поверхнею Місяця. Приховують вони свою діяльність від людей? Скоріше за все так. Якщо уважно прочитати Біблію, можна переконатися, що в стародавні часи були нерідкі відвідування нашої планети косміти. Але тоді вони робили це відкрито, не побоюючись викриття з боку людей із примітивним мисленням. У міру того, як ми прогресували, вони почали дистанціюватися, спостерігати за нами здалеку, а може бути, іноді і втручатися в наші справи на свій розсуд. Після висадки на Місяць людей приховувати свою діяльність косміти стає все важче і важче, але, на думку Леонардо, справжня поверхню Місяця в свій час була замаскована за допомогою пилу, гальки, щебеню та штучних кратерів.
МІСЯЦЬ - ОБЕЛІСК АБО ПАМ'ЯТНИК. Звертає на себе увагу кілька дивовижних збігів, що відносяться до Місяця. По-перше, вона літає по орбіті, на яку вона не могла вийти самостійно (тільки гіпотеза з бризками злегка намагається спростувати це твердження). По-друге, Місяць знаходиться на такій відстані, що її кутовий розмір в точності відповідає кутовому розміру Сонця. Чи могло таке збіг трапитися випадково? Ми просто не знаємо іншого такого прикладу, але збіг, погодьтеся, дивовижне!
А що якщо Місяць - все-таки природне космічне тіло, штучно водруженное на строго фіксовану земну орбіту? Відбуксирувати невелику планету (той же "зниклий" Фаетон) для могутніх ВЦ справа нехитра. Для чого намагалися? Стільки старань можна пояснити наприклад тим, що прибульці не могли бути впевненими, що зможуть надовго залишатися поруч з підростаючої земною цивілізацією, і тому вони могли замислитися над тим, де б їм залишити для нас потрібну "записку". На землі? Потопи і вітри за тисячі років зітруть з лиця Землі будь-покажчик. Та й як ми знайдемо його в потрібний момент, коли "підростемо" як цивілізація? Місяць в цьому сенсі ідеальне сховище: навіть слід черевика зберігається на поверхні мільйон років, не кажучи вже про будь-яке сховище знань. І видно Місяць звідусіль, привертає увагу своєю незвичністю, і потрапити в потрібне місце цього сховища знань людство зможе не відразу, а тільки після певного етапу свого технічного розвитку. Ідеальний меморіал, розрахований на багато тисячоліть!
МІСЯЦЬ - ЖИВЕ СУЩЕСТВО. Мабуть, це - сама незвичайна гіпотеза. Втім, що з'явилися останнім часом припущення про те, що Земля - це саморегулюючий живий або псевдожівой організм, не виключають того, що у цього "організму" може бути в попутників (або попутниці?) Інший "живий організм". Зайве радіти і сподіватися на швидкий контакт з розумною Місяцем не варто. Нам, дрібним істотам, важко буде зрозуміти "їх", хоча "вони", можливо, в космічних масштабах теж дрібниця пузата - в порівнянні, наприклад, з живою туманністю або галактикою.
Яка гіпотеза походження Місяця вас більше приваблює? До того, як комплексні дослідження безпосередньо на місячній поверхні дадуть відповідь на це питання, у нас є ще час думати і вибирати.
Чи втратить місячний лик своє таємниче зачарування коли вчені остаточно розгадають його походження? Незнаю, як буде далі, але зараз, напередодні цієї самої розгадки диск Місяця виглядає особливо таіственно. Закохані всіх країн, ловіть момент.
Всього проголосувало: 2
Середній рейтинг 4.0 з 5