Значення прізвища в Китаї
Традиційну китайську систему іменування народи Східної Азії сприйняли як свого роду основу для формування власних традицій іменування людей. Таким чином історично склалася ситуація, коли переважна більшість країн Східної Азії мають практично таку ж систему іменування, як і в Китаї, тобто значення прізвища слід традиції, дуже схожою на китайську.
У китайській мові реально існують трохи більше семисот прізвищ, проте широке поширення в народі отримали тільки двадцять з них, тому цілком природно, що значення прізвища і все розмаїття імен в китайській мові залежить не від прізвища, яких, як ми могли переконатися, в Китаї дуже мало, а від особистого імені. Особистих імен в китайській мові, як і в корейському, дуже і дуже багато, звідси і така велика кількість так званих «однофамільців». Носять одне і те ж прізвище люди, як правило, родичами не є, так що значення прізвища, як бачимо, не дуже велике.
Особливості побудови та написання прізвищ
Значення прізвища в китайській мові практично не залежить від кількості складів в ній. Майже всі китайські прізвища односкладові і записуються одним ієрогліфом. Але близько двадцяти китайських прізвищ залишаються двоскладовими і записуються двома ієрогліфами. Решта двоскладовий прізвища були приведені до стандартного односкладових увазі. До речі, що складаються з двох і більше складів прізвища національних меншин в Китаї в більшості своїй також були приведені до стандартного вигляду. Значення прізвища аж ніяк не зменшується від скорочення кількості складів в ній.
Так само, як і в Кореї, китайські нареченої після одруження, як правило, не приймають прізвище чоловіка, а зберігають свою. У Китаї це практично повсюдна практика. Однак по сформованій здавна традиції діти приймають прізвище свого батька. Значення прізвища в китайській мові приблизно таке ж, як і в корейському.
Коли китайські ім'я і прізвище потрібно записати російською мовою, то, як правило, між прізвищем і ім'ям вживається пробіл, записуючись у вигляді Прізвище Ім'я. Слід пам'ятати, що ім'я при цьому записується в даний час разом. У старих рукописах і літературі зустрічалося інше написання - через дефіс, як, наприклад, Фен Юй-сян. Але зараз таке написання вважається застарілим і не вживається, поступившись місцем злите написання: Фен Юйсян. Але значення прізвища, незважаючи на деякі нові правила написання, не змінилося.
Типи китайських прізвищ
У стародавні часи китайці знали два типи прізвищ: прізвища (по-китайськи: 姓 - xìng) і імена кланів (氏 - shì).
Китайські прізвища є патрилинейной, тобто передаються від батька дітям. Китайські жінки після заміжжя зазвичай зберігають дівоче прізвище. Іноді прізвище чоловіка пишуть перед власним прізвищем: Хуан Ван Цзецін.
Історично тільки китайські чоловіки мали xìng (прізвище), на додаток до shì (ім'я клану); жінки мали тільки ім'я клану і після заміжжя брали xìng чоловіка.
До Періоду Воюючих царств (V століття до нашої ери) тільки королівська сім'я і аристократична еліта могли мати прізвища. Історично було також відмінність між xing і shi. Xing були прізвищами, ношеними безпосередньо членами королівської сім'ї.
До Династії Цинь (III століття до нашої ери) Китай був в значній мірі феодальним суспільством. Оскільки феодальні володіння були розділені і поділені серед спадкоємців, для розрізнення старшинства походження були створені додаткові прізвища, відомі як shi. Таким чином дворянин міг мати і shi, і xing. Після того, як держави Китаю були об'єднані Цинь Шихуаном в 221 рік до нашої ери, прізвища поступово перейшли до нижчих класів і відмінності між xing і shi стерлися.
Освіти китайських прізвищ
Прізвища shi, багато з яких збереглися до теперішнього часу, з'явилися одним із таких способів:
1. Від xing. Вони зазвичай зберігалися у членів королівської сім'ї. Приблизно з шести загальних xing тільки Цзян (姜) і Яо (姚) збереглися як часті прізвища.
2. За імператорського декрету. В імперський період було звичайною справою привласнення підданим прізвища імператора.
3. Від назв держав. Багато простих людей взяли назву своєї держави, щоб показати свою приналежність йому або національну й етнічну ідентичність. Приклади включають Сон (宋), Ву (吴), Чен (陳). Тож не дивно, що завдяки масі селянства вони є одними з найбільш поширених китайських прізвищ.
4. Від назви феодальних володінь або місця походження. Приклад - Ді, маркіз Оуянтінг, нащадки якого взяли прізвище Оуян (歐陽). Є приблизно двісті прикладів прізвищ цього типу, часто двоскладових прізвищ, але мало хто дійшли до наших днів.
5. Від імені предка.
6. У давнину склади Менг (孟), Чжонг (仲), шу (叔) і чжи (季) використовувалися, щоб позначити перше, друге, третє і четверте синів в сім'ї. Іноді ці склади ставали прізвищами. З них Менг є найвідомішою.
7. Від назви професії. Наприклад, Tao (陶) - «гончар» або Ву (巫) - «шаман».
8. Від назви етнічної групи. Такі прізвища іноді брали неханьскіх народи Китаю.
Цікаві факти про китайських прізвищах
Прізвища в Китаї поширені нерівномірно. У північному Китаї найбільш поширеною є Ван (王), яку носять 9,9% населення. Потім Лі (李), Чжан (张 / 張) і Лю (刘 / 劉). На півдні найбільш часта прізвище Чен (陈 / 陳), що охоплює 10.6% населення. Потім Лі (李), Чжан (张 / 張) і Лю (刘 / 劉). На півдні Чен (陈 / 陳) найбільш поширений, будучи розділеним 10.6% населення. Потім Лі (李), Хуан (黄), Лін (林) і Чжан (张 / 張). В основних містах на річці Янцзи найбільш поширене прізвище - Лі (李) з 7,7% носіїв. За нею йде Ван (王), Чжан (张 / 張), Чен (陈 / 陳) і Лю (刘 / 劉).
Дослідження 1987 року показало, що в Пекіні використовується понад 450 прізвищ, які широко використовуються в Пекіні, але в Фуцзянь було менше ніж 300 прізвищ. Незважаючи на наявність в Китаї тисячі прізвищ, 85% населення носить одну зі ста прізвищ, які становлять 5% фамільного фонду.
Три найчастіші прізвища материкового Китаю - Лі, Ван, Чжан. Їх носять відповідно 7,9%, 7,4% і 7,1% осіб. Це близько 300 мільйонів. Тому ці три прізвища найчастіші в світі. У китайському є вираз «три Чжана, чотири Лі», яке означає «будь-хто».
Більшість поширених в Китаї прізвищ мають один склад. Однак близько 20 прізвищ мають два склади, наприклад Сима (司馬), Оуян (歐陽). Є також прізвища з трьома і більше складами. За своїм походженням вони не ханьские, а, наприклад, маньчжурські. Приклад: прізвище айсін ґьоро (愛新覺羅) маньчжурської імператорської сім'ї.
У Китаї все однофамільці вважаються родичами. До 1911 року шлюби між однаковим прізвищем заборонялися, незалежно від існування між ними реальних родинних відносин.
Види прізвищ за походженням