Жив-був в лісі сірий Вовк. Він не вірив ні в що хороше: ні в чудеса на Новий рік, ні в добро. Його життя було нудним, тому що він ні з ким не спілкувався. Вовкові було в радість тільки сидіти у себе вдома, а якщо і виходив на вулицю, то всіх ображав. Тому звірі боялися його і намагалися близько не підходити.
- Скоро Новий рік! - раділи звірі і готувалися наряджати найвищу і пухнасту ялинку в лісі, так як саме під нею Дід Мороз залишав подарунки.
За кілька днів до свята жителі лісу стали запрошувати один одного в гості на зустріч Нового року. Один Вовк сидів удома і нічого не планував. Раптом до нього прийшов молоденький хоробрий зайчик і покликав до себе в гості:
- Сірий Вовк, а, Сірий Вовк! Приходь до мене в гості Новий рік зустрічати. І тобі не буде нудно, і мені приємно.
Вовк дуже здивувався цьому запрошення, але вирішив відмовитися.
Зайчик став умовляти.
- Сірий Вовк, ну що тобі стоїть?
Ніколи ще Вовк не бачив таких наполегливих і хоробрих зайченят.
- Ну добре, добре, - відповів Вовк і посміхнувся. Йому стало приємно, що його хтось покликав в гості.
Пішов Зайчик додому задоволений, адже йому вдалося змусити Вовка посміхнутися і погодитися на запрошення. І тепер зайчик чекатиме в гості самого «страшного» звіра.
На наступний день пішов Вовк погуляти і, як зазвичай, став всіх ображати. Раптом він згадав вчорашнього зайця і його пропозицію.
- Чому б мені не купити подарунок цього сміливця?
Зайшов Вовк в магазин і купив зайцю велику-превелику морквину.
Кілька днів Вовк сидів удома і розмірковував. Він не міг зрозуміти, що з ним відбувається: покликали в гості, розмовляли з ним чемно, він сам посміхнувся Зайцю. І зовсім вже не хотілося йому робити кому б то не було погано. Він бажав швидше опинитися в гостях і поспілкуватися спокійно з Зайцем та іншими звірами. Йому захотілося, щоб його ніхто не боявся.
Настав напередодні Нового року. Ледве дочекавшись вечора, Вовк взяв морквину і пішов в гості.
- Привіт зайка! - привітався Вовк.
- Привіт, Вовк. Проходь до столу.
Годинник пробив дванадцять. Вони почали вітати один одного. Зайчик вручив Вовкові подарунок у великій коробці, де лежало невелике дерево щастя. Вовк зрадів і сказав:
- Спасибі Зайка! Мені дуже приємно. Я теж приготував тобі подарунок.
Вовк дістав морквину і, простягаючи її Зайцю, сказав:
- З Новим роком тебе, Зайчик!
- Дякуємо! - відповів Зайчик.
Вовк і Зайчик весело зустріли Новий рік.
Дід Мороз давно спостерігав, що відбувається в лісі. Він дуже здивувався, що Вовк подобрішав, і вирішив:
- Зроблю я подарунок і Вовкові теж.
Настав ранок. Під головною ялинкою всі жителі лісу знайшли свої подарунки. Один Вовк не шукав нічого, так як думав, що йому, як і в попередні роки, Дід Мороз нічого не подарує. Якого було його здивування, коли раптом з'явився сам Дідусь Мороз, особисто вручив подарунок і зник.
З тих пір Вовк став іншим. Він почав вірити в чудеса, в добро і Діда Мороза. У нього з'явилися друзі, не хотілося вже робити щось погане. Він став добрим і чуйним.