1. Сержант гвардії
Перша глава починається з біографії Петра Андрійовича Гриньова. Батько цього героя служив, після чого вийшов у відставку. Було 9 дітей в сімействі Гриньових, проте вісім з них у дитинстві померли, і Петро залишився один. Батько записав його ще до народження в Семенівський полк. Петро Андрійович до настання повноліття значився у відпустці. Дядько Савельич служить вихователем хлопчика. Він керує освоєнням російської грамоти Петрушей.
До Петру через деякий час виписаний був француз Бопре. Він навчив його німецької, французької мов, а також різним наукам. Але Бопре вихованням дитини не займався, а лише пив і гуляв. Батько хлопчика незабаром виявив це і прогнав вчителя. Петра на 17-му році відправляють на службу, однак не в те місце, куди він сподівався потрапити. Він їде в Мелітополь замість Харкова. Це рішення визначило подальшу долю Петра, героя твору "Капітанська дочка".
1 глава описує напуття батька синові. Він каже йому про те, що необхідно берегти честь змолоду. Петя, приїхавши до Симбірська, знайомиться в трактирі з Зуріним, ротмістром, який навчив його грати в більярд, а також споїв його і виграв у нього 100 рублів. Гриньов як ніби вирвався вперше на свободу. Він веде себе, подібно хлопчику. Зурін вранці вимагає покладений виграш. Петро Андрійович для того, щоб показати свій характер, змушує Савельіча, протестуючого цього, видати гроші. Після чого, відчуваючи докори сумління, Гриньов залишає Симбірськ. Так закінчується в творі "Капітанська дочка" 1 глава. Опишемо подальші події, що відбулися з Петром Андрійовичем.
2. Вожатий
Олександр Сергійович Пушкін розповідає нам про подальшу долю цього героя твору "Капітанська дочка". 2 глава роману називається "Вожатий". У ній ми вперше знайомимося з Пугачовим.
Гриньов в шляху просить Савельїча його пробачити за дурне поведінку. Раптом в дорозі починається буран, Петро зі своїм слугою збиваються з шляху. Вони зустрічають одну людину, який пропонує їх проводити до заїжджого двору. Гриньов, що їде в кабінці, бачить сон.
Сон Гриньова - важливий епізод твору "Капітанська дочка". 2 глава докладно описує його. У ньому Петро приїжджає в свою садибу і виявляє, що батько при смерті. Він підходить до нього, щоб взяти останнє благословення, однак замість батька бачить невідомого мужика з чорною бородою. Гриньов здивований, проте мати його переконує, що це його весільний батько. Розмахуючи сокирою, схоплюється чорнобородий мужик, мертві тіла заповнюють всю кімнату. Людина при цьому посміхається Петру Андрійовичу, а також пропонує того благословення.
Гриньов, вже перебуваючи на заїжджому дворі, розглядає свого поводиря і зауважує, що він і є тією самою людиною зі сну. Це середнього зросту сорокарічний чоловік, худорлявий і широкоплечий. У чорній бороді його вже помітна сивина. Очі у чоловіка живі, в них відчувається тямущість і тонкість розуму. Досить приємне вираз має особа вожатого. Воно шахрайський. Оголений його волосся в гурток, а одягнений ця людина в татарські шаровари і старий сіряк.
Вожатий розмовляє з господарем на "іносказання мовою". Петро Андрійович дякує свого супутника, дарує йому заячий тулуп, наливає склянку вина.
Давній товариш батька Гриньова, Андрій Карлович Р. посилає з Мелітополя Петра на службу в розташовану в 40 верстах від міста Білогірську міцність. Саме тут триває роман "Капітанська дочка". За главам переказ подальших подій, що відбуваються в ній, наступний.
3. Фортеця
Фортеця ця нагадує село. Розпоряджається всім тут Василиса Єгорівна, розумна і добра жінка, дружина коменданта. Гриньов наступного ранку знайомиться з Швабріним Олексієм Івановичем, молодим офіцером. Ця людина невисокого зросту, чудово негарний, смаглявий, дуже живий. Він один з головних героїв твору "Капітанська дочка". 3 глава - місце в романі, де цей персонаж вперше з'являється перед Новомосковсктелем.
Через дуелі перевели Швабрина в цю фортецю. Він розповідає Петру Андрійовичу про тутешнього життя, про сім'ю коменданта, при цьому невтішно відгукуючись про його дочки, Маші Миронової. Детальний опис цієї розмови ви знайдете в творі "Капітанська дочка" (3 глава). Комендант запрошує Гриньова і Швабрина на сімейний обід. Петро бачить по дорозі, як проходять "вчення": взводом інвалідів керує Миронов Іван Кузьмич. На ньому "китайчатою халат" і ковпак.
4. Поєдинок
Важливе місце займає в композиції твору "Капітанська дочка" 4 глава. Розповідається в ній наступне.
За пораненим доглядають Маша і Савельич. Петро Гриньов робить дівчині пропозицію. Він відправляє лист батькам, в якому просить благословення. Швабрин відвідує Петра Андрійовича і визнає свою провину перед ним. Благословення батько Гриньова йому не дає, він вже знає про що сталася дуелі, і розповів йому про це зовсім не Савельич. Петро Андрійович вважає, що це зробив Олексій Іванович. Без згоди батьків не хоче виходити заміж капітанська дочка. Глава 5 оповідає про це її вирішенні. Не будемо детально описувати розмову між Петром і Машею. Скажемо лише, що вирішила уникати надалі Гриньова капітанська дочка. Переказ по главам триває наступними подіями. Петро Андрійович перестає відвідувати Миронових, падає духом.
6. Пугачовщина
Повідомлення про те, що розбійницька зграя під проводом Омеляна Пугачова орудує в околицях, приходить коменданту. Зграя ця нападає на фортеці. Пугачов незабаром дістався і до Білогірської фортеці. Він закликає коменданта здатися. Іван Кузьмич вирішує вислати дочка з фортеці. Дівчина прощається з Гриньовим. Однак мати її їхати відмовляється.
7. Приступ
Атакою фортеці триває твір "Капітанська дочка". Переказ по главам подальших подій наступний. Вночі козаки йдуть з фортеці. Вони переходять на сторону Омеляна Пугачова. Зграя його атакує. Миронов з нечисленними захисниками намагається оборонятися, проте сили двох сторін нерівні. Чоловік, який захопив фортецю Омелян Пугачов влаштовує так званий суд. Страти на шибениці зраджують коменданта, а також його товаришів. Коли доходить черга до Гриньова, Савельіч благає Омеляна, кинувшись в ноги до нього, пощадити Петра Андрійовича, пропонує тому викуп. Погоджується Пугачов. Жителі міста і солдати дають Омеляну присягають. Вбивають Василину Єгорівна, вивівши на ганок роздягнену, а також її чоловіка. Петро Андрійович залишає фортеця.
8. Непроханий гість
Дуже турбується Гриньов про те, як живе в Білогірської фортеці капітанська дочка.
Кожен хвалиться, висловлює сумніви, оспорює Пугачова. Люди його співають пісню про шибениці. Розходяться гості Омеляна. Гриньов говорить йому наодинці, що царем його не вважає. Той відповідає, що удача буде удалому, адже колись і Гришка Отреп'єв правил. Омелян відпускає Петра Андрійовича в Мелітополь незважаючи на те, що той обіцяє боротися проти нього.
9. Розлука
Омелян дає Петру розпорядження сказати губернатору цього міста про те, що скоро пугачовці прибудуть туди. Пугачов, залишаючи Білогірську міцність, залишає Швабрина комендантом. Савельич пише список розграбованого добра Петра Андрійовича і відправляє його Омеляну, однак той не звертає уваги на нього в "припадку великодушності" і зухвалого Савельїча не карає. Він навіть шанує шубою зі свого плеча Гриньова, дає йому коня. Маша тим часом хворіє в фортеці.
10. Облога міста
Петро їде в Мелітополь, до Андрія Карловичу, генералу. Військові люди відсутні на військовій раді. Тут лише чиновники. Більш розсудливо, на їхню думку, залишатися за надійної кам'яною стіною, ніж на відкритому полі відчувати своє щастя. За голову Пугачова пропонують призначити чиновники велику ціну і підкупити людей Омеляна. Урядник з фортеці привозить Петру Андрійовичу лист від Маші. Та повідомляє про те, що Швабрин змушує її стати його дружиною. Гриньов просить генерала допомогти, надати йому людей для того, щоб очистити фортецю. Однак той відмовляє.
11. Бунтівна слобода
Поспішають на допомогу дівчині Гриньов з Савельичем. Люди Пугачова зупиняють їх в дорозі і ведуть до ватажка. Він допитує Петра Андрійовича про його наміри в присутності повірників. Люди Пугачова - згорблений, немічний старий з блакитною стрічкою, одягненою через плече по сірому сіряк, а також високий, огрядний і широкоплечий чоловік років сорока п'яти. Гриньов говорить Омеляну, що приїхав для того, щоб врятувати від домагань Швабрина сироту. Пугачовці пропонують і з Гриньовим, і з Швабріним просто вирішити проблему - повісити їх обох. Однак Петро Пугачову явно симпатичний, і він обіцяє одружити його на дівчині. Петро Андрійович вранці їде до фортеці в кибитці Пугачова. Той в довірчій бесіді розповідає йому, що він хотів би вирушити на Москву, однак товариші його - розбійники і злодії, які здадуть ватажка при першій же невдачі, рятуючи власну шию. Омелян розповідає калмицьких казку про ворона і орла. Ворон жив 300 років, але клював при цьому падаль. А Прилуки вважав за краще голодувати, але падали не їсти. Краще один раз напитися живої крові, вважає Омелян.
12. Сирота
Пугачов в фортеці дізнається, що дівчина терпить знущання від нового коменданта. Швабрин морить її голодом. Омелян звільняє Машу і хоче повінчати її зараз же з Гриньовим. Коли Швабрин розповідає, що це дочка Миронова, Омелян Пугачов вирішує відпустити Гриньова і Машу.
Солдати на шляху з фортеці беруть під арешт Гриньова. Вони приймають Петра Андрійовича за пугачовці, ведуть до начальника. Їм надається Зурін, який радить Петру Андрійовичу відправити Савельїча і Машу до батьків, а самому Гриньова - продовжити бій. Він слідує цій раді. Військо Пугачова розбите, проте сам він не спійманий, йому вдалося в Сибіру зібрати нові загони. Омеляна переслідують. Зурину наказують взяти під арешт Гриньова і відправити під вартою до Кривого Рогу, зрадивши слідству у справі Пугачова.
Петро Андрійович підозрюється в тому, що він служив Пугачову. У цьому не останню роль зіграв Швабрин. Петра засуджують до заслання в Сибір. У батьків Петра живе Маша. Вони дуже до неї причепилися. Дівчина відправляється в Харків, в Царське Село. Тут вона зустрічає імператрицю в саду і просить помилувати Петра. Розповідає про те, як він потрапив через неї до Пугачова, капітанська дочка. Коротко по главам описаний нами роман завершується наступним чином. Гриньова звільняють. Він присутній на страті Омеляна, який киває головою, дізнавшись його.
За жанром історичним романом є твір "Капітанська дочка". Переказ по главам не описує всіх подій, ми згадали лише основні. Роман Пушкіна дуже цікавий. Прочитавши оригінал твору "Капітанська дочка" по главам, ви зрозумієте психологію героїв, а також дізнаєтеся деякі подробиці, нами опущені.
