У 1849 році Меріме перевів «Пікову даму» Пушкіна, а до французького перекладу «Батьків і дітей», який вийшов в Парижі в 1864 році, написав передмову. У 1851 році в «Revue des Deux Mondes» вийшов його етюд про Гоголя, в 1853 році - переклад «Ревізора».
Першим його твором стала книга Театр Клари Гасуль (Le Theatre de Clara Gazul, 1825), видана за творіння якоїсь іспанської поетеси, п'єси якої були нібито виявлені і переведені Меріме. Слідом з'явилася ще одна літературна містифікація - «переклад» іллірійського фольклору Гузла (La Guzla). Обидві книги мали велике значення для розвитку раннього романтизму.
Але найзначніший внесок у французьку літературу склали шедеври більш пізнього часу, в т.ч. Хроніка царювання Карла IX (La Chronique du regne de Charles IX, 1829), найбільш достовірне з усіх французьких історичних оповідань романтичної епохи. На «Избранном» - добірка яскравих цитат французького письменника і мислителя.
«Подорожувати з друзями! Це все одно що залишатися у себе в вітальні, між тим як всі країни пропливають повз ваших вікон, немов рухлива панорама ».
«Жінки і кішки не йдуть, коли їх звуть, і приходять, коли їх не звали».
«Російська мова - мова, створений для поезії, він надзвичайно багатий і примітний головним чином тонкістю відтінків».
«Є речі важливіші за гроші, але без грошей ці речі не купити».
«І боягуз набирається хоробрості, бачачи, що ворог тікає»
«Якщо людина вас обдурив, він шахрай; якщо він обдурив вас двічі, ви дурень »
«Слід робити лише ті дурниці, які приносять задоволення»
«Люди перестають базікати, коли їм нема про що більше просити».
«В історії я люблю тільки анекдоти»