Молода жінка важко хворіла і, зібравшись вмирати, сказала чоловікові: "Я так тебе люблю, що не хочу тебе залишати. Не йди від мене до іншої жінки. Якщо ти це зробиш, я буду повертатися до тебе привидом і постійно тебе турбувати ".
Незабаром вона залишила цей світ. Три місяці дотримувався чоловік її останню волю, але потім зустрів іншу жінку і полюбив її. Вони вирішили одружитися.
Жив собі один селянин, звали його Йосаку. Не було у нього свого поля, свого будинку. Він ходив від села до села і допомагав селянам вирощувати урожай за шматок хліба і мізерну плату. Юнак терпляче зносив всі негаразди і дякував Будду за те, що він дає йому можливість заробляти свій хліб.
Один селянин осідлав коня і поїхав в місто за соєю. У місті він купив дванадцять кадушечек сої.
- Більше восьми кадушечек твоя кінь не підніме, - сказав йому купець, - залиш чотири тут. Приїдеш за ними завтра.
- У мене кінь стара, - відповів селянин. - Їй і восьми кадушечек багато. Я склала це на неї тільки шість, а інші потягну сам.
В одному селі жила жінка з сином. Сина звали YOтаро. Він був тихий і слухняний хлопчик: чи не пустував, чи не проказа, намагався всім прислужитися, але тільки був дуже недогадлів.
Одного разу мати сказала йому:
- YOтаро, я піду на річку білизна полоскати, а ти подивися за рибою. Вона на кухні, а там сидить кіт.
Мати взяла кошик з білизною і пішла на річку. А YOтаро зараз же побіг на кухню, подивився на всі боки і побачив на полиці блюдо з рибою.
В одну сільську готель зайшов мандрівний торговець. За плечима у нього був великий пакунок з товарами. А господиня готелю була жадібна жінка. Коли вона побачила тюк, їй захотілося його дістати. Вона відвела торговця в кімнату, а сама побігла до чоловіка порадитися, як виманити у торговця тюк.
- Це дуже легко зробити, - сказав їй чоловік .- Треба нарвати трави мёга, зварити її та підмішати в вечерю. Трава мёга відбиває пам'ять. Якщо торговець її поїсть, він неодмінно забуде тюк у нас.
В одну сільську готель зайшов мандрівний торговець. За плечима у нього був великий пакунок з товарами. А господиня готелю була жадібна жінка. Коли вона побачила тюк, їй захотілося його дістати. Вона відвела торговця в кімнату, а сама побігла до чоловіка порадитися, як виманити у торговця тюк.
- Це дуже легко зробити, - сказав їй чоловік .- Треба нарвати трави мёга, зварити її та підмішати в вечерю. Трава мёга відбиває пам'ять. Якщо торговець її поїсть, він неодмінно забуде тюк у нас.
Господар дістав десь вербовий паросток і посадив у себе в саду. Це була верба рідкісної породи. Господар беріг паросток, сам поливав його кожен день. Але ось господареві довелося на тиждень поїхати. Він покликав слугу і сказав йому:
- Дивись гарненько за паростком: поливай його кожен день, а головне - дивись, щоб сусідські діти не висмикнули його і не затоптали.
Матаюро Ягью був сином відомого фехтувальника. Його батько, зрозумівши, що син працює занадто посередньо, щоб очікувати від нього майстерності, відрікся від нього.
Тоді Матаюро відправився на гору Футарі і тут знайшов знаменитого фехтувальника Бандзё.
Це було в епоху Камакура (Епоха Камакура - назва періоду в історії Японії, кінець XII - середина XIV ст). Один чиновник переправлявся одного разу вночі через річку Намері, і його слуга ненавмисно впустив у воду десять мон (Мон - дрібна монета, гріш.).
Чиновник негайно наказав найняти людей, запалити смолоскипи і відшукати всі гроші. Один чоловік, дивлячись на це з боку, зауважив:
Сінмен Мусаси-но-Камі Фудзівара-но-Генсін, більш відомий під ім'ям Ідзумі Міямото Мусасі, народився в селі Міямото в області Мімасака в 1584 р Ця людина стала легендою ще за життя і з ним пов'язано дуже багато історій.