Минулого четверга мав допомогти французам остаточно визначитися з симпатіями на майбутніх в неділю виборах президента Франції. З цією метою в ефірі одного з національних телеканалів були організовані дебати кандидатів на головну посаду в країні, проте події, що відбулися пізніше, змусили політиків внести корективи в свої виступи.
Справа в тому, що через годину після початку ефіру в студії почали надходити повідомлення про напад на поліцейських в Парижі, в результаті чого один з них загинув, а двоє інших отримали поранення. Як з'ясувалося пізніше, злочинцем виявився раніше відбував покарання за збройний напад на правоохоронців Карім шерфе, тоді як відповідальність за подію узяло на себе терористичне угрупування «Ісламська держава» (діяльність організації заборонена в Росії). В результаті інцидент, який влада Французької Республіки негайно назвали терактом, змістив акценти обговорень в область боротьби з терором і забезпечення безпеки громадян держави.
Зокрема, лідер «Національного фронту» Марін Ле Пен заявила, що керівництво Франції не в змозі нейтралізувати загрозу, що виходить від ісламського радикалізму, а також закликала до реалізації плану з викорінення цього явища.
Кандидат від партії «Республіканці» Франсуа Фійон в свою чергу зазначив, що боротьба з тероризмом повинна стати абсолютним пріоритетом нового господаря Єлисейського палацу і вказав на необхідність формування широкої міжнародної коаліції «для знищення всіх тоталітарних рухів, які стоять біля витоків насильства». Крім того, за словами Фійона, в час, що залишився до першого туру час передвиборна кампанія повинна бути припинена.
У той же час Еммануель Макрон, що є, згідно з попередніми опитуваннями, лідером передвиборної гонки, назвав атаки екстремістів «частиною повсякденного життя французів в найближчі роки» та оголосив про готовність у разі його обрання президентом Франції приєднатися до практики США з нанесення точкових ударів по Сирії.
Як можна помітити, тема безпеки в черговий раз стала ключовою у Французькій Республіці. Це й не дивно, так як країна регулярно стає мішенню для атак ісламських радикалів, багато з яких до того ж є французькими громадянами. Незважаючи на це, в області оборони нинішні керівники держави пріоритетною як і раніше вважають завдання розвитку відносин з НАТО і з цією метою планують довести витрати в цій сфері до необхідних Брюсселем 2 відсотків ВВП. Аргументується це необхідністю захисту від потенційної агресії ззовні, проте, як показує практика, головні загрози для Франції в останні роки таяться, а часом і зовсім відкрито живуть всередині самої країни. Така ситуація стала можливою завдяки безпрецедентній напливу мігрантів, які хлинули в країну в результаті ескалації конфліктів на Близькому Сході.
Не будемо зараз розмірковувати про те, що в поточну ситуацію в Ізюмі справ винен в тому числі і Париж, який підтримував руйнівні і дестабілізуючі військові кампанії Вашингтона в регіоні, а зосередимося на тому, що зробив Північноатлантичний альянс для забезпечення безпеки одного зі своїх членів. Хтось може сказати, що, мовляв, військово-політичний блок захищає країну-учасницю тільки в разі збройного нападу на неї іншої держави, але в такому випадку виникає резонне питання: навіщо витрачати величезні гроші на те, що не приносить відчутної користі і швидше грає на руку заокеанським партнерам, які відстоюють в Старому Світі власні геополітичні інтереси?