Більшість фізичних болів можна заблокувати, знеболити, але з болем душевним це не спрацює, тим більше якщо гіркоту в душі відчуває дитина. Причини сирітства бувають різні. Відрізняються сироти та матеріальним достатком. Але є те, що робить їх схожими: це їх сумні очі, навіть коли на обличчі посмішка.
Це принижує їх клеймо «сирота», «безбатченки», якого вони соромляться все життя, яке не дає їм жити повноцінним життям, так як будь-які труднощі їм бачаться непереборними; в них живе відчуття, що біди трапляються тільки з ними, тому що вони - сироти. Я вірю, що у кожного дорослого, який погляне в очі дитині-сироті, серце здригнеться, а якщо немає - слід серйозно зайнятися своїм внутрішнім світом, переповненим черствістю, тому що бездушні дорослі можуть погубити паросток світлої душі. Поки в нас на підсвідомому рівні не будемо щеплено переконання, що життя дитини, особливо дитини-сироти, дорожче життя дорослого, ми навряд чи будемо готові їм допомогти.
Безумовно, це справа дуже відповідальна, але й дуже богоугодну. На жаль, історичний парадокс в тому, що розвиток цивілізації не приносить спокою душі людини. Але, беручи участь в добрих справах, ми знаходимо шанс поліпшити свій характер і разом з ним змінити на краще і навколишній світ. У програму «Я опікун» входять кілька напрямків: - матеріальна допомога (фондом визначені стандарти щомісячної допомоги в розмірі 5000 і 10000 руб.); - психологічна підтримка (індивідуальна робота психолога з мамою і дитиною);