Сумна доля багатознають. "Він занадто багато знав.", "Менше знаєш - краще спиш". Але інформація все прибуває і прибуває. Її достаток впливає на сучасного людини не менше, ніж її дефіцит. Хочеться знати якомога більше, але немає бажання постійно випробовувати інформаційний стрес. Деякі вчені сьогодні всерйоз говорять про необхідність розробки методів і засобів захисту людини від негативного впливу інформації. Деякі, навпаки, переконані в корисності всезростаючого споживання її. Достаток інформації - це благо чи тягар? "Російська газета" обговорює цю тему з кандидатом філософських наук, заступником декана філософського факультету МДУ Олексієм Козирєв.
Наше життя перенасичена фактами
У своєму повсякденному житті ви відчуваєте надлишок інформації або дефіцит?
Олексій Козирєв: Дивлячись що розуміти під інформацією. Якщо розуміти інформацію як знання, то знань завжди бракує в якихось ситуаціях. Наприклад, мені їх може не вистачати, коли я читаю навчальний курс студентам або веду на радіо програму "Філософський клуб". Скажімо, готуючись до ефіру і вибираючи тему, я іноді розумію, що мені не вистачає знань саме в публічному форматі. Може бути, у мене є якесь спеціальне знання, але не вистачає способів це спеціальне знання адаптувати для масового слухача. Тоді я лізу в Інтернет, дивлюся, як ця тема там подається. Якщо ж під інформацією розуміти тільки факти, то, звичайно, наше життя перенасичена цими фактами. Велика кількість фактів тисне на нас, заважає зосередитися.
Ви теж вважаєте, що інформація, якщо її занадто багато, негативно впливає на людину?
Олексій Козирєв: Ми здатні захистити себе від небажаної інформації.
Олексій Козирєв: Наприклад, вибираючи друзів на "Фейсбуці", які розміщують інформацію. Коли ми бачимо, що чиїсь пости нам неприємні, ми виключаємо цю людину з числа друзів, перестаємо з ним спілкуватися. Точно так же, захищаючи себе від зайвого і непотрібного, ми вибираємо сайти, інформаційні агентства, газети, радіостанції, телеканали. Ми самі здатні урізноманітнити потік надходить до нас інформації. Слухаючи "Ехо Москви" або "Російську службу новин", ми вибираємо той інформаційний потік, який ближче до нашого розуміння і світосприйняттям. Факти і тут і там одні й ті ж, але їх інтерпретація і подача - різні.
Якщо одні й ті ж факти інтерпретуються і подаються по-різному, то це вже маніпуляція інформацією.
Інформація - це наркотик
Само по собі достаток інформації, незалежно від її змісту, негативно впливає на людину?
Олексій Козирєв: Повна чаша істинної, а не удаваної інформації не може бути недоліком, це, скоріше, гідність. Питання лише в тому, чи здатні ми цю інформацію сприйняти, осмислити, включити в певний контекст.
Мені здається, питання ще й в іншому - чи хочемо ми впустити в себе чергову порцію інформації, чи не втомилися ми від неї.
Олексій Козирєв: Без сумніву.
Виникає інформаційна залежність?
Олексій Козирєв: Я думаю, так. Тут, втім, можна іронічно зауважити, що у нас виникає "наркотична" залежність і від їжі - ми не можемо не є.
Олексій Козирєв. Це будь ласка. Ми можемо сісти на дієту, оголосити голодування, піти на пост, утриматися від прийому тих чи інших продуктів харчування, можемо просто влаштувати собі розвантажувальні дні, - давайте цілий день просидимо на кефірі, але ми не можемо не є. Те ж і з споживанням інформації. Так, в якомусь сенсі вона наркотик. Якщо ми постійно звертаємося до наркотику, то в кінці кінців наш організм руйнується і гине. Так само, як і харчування в якихось випадках буває згубним. Ми можемо отруїтися чимось, випити занадто багато алкоголю і померти від цього. Але якщо ми правильно харчуємося, якщо не страждаємо на булімію або іншими захворюваннями, пов'язаними з порушенням режиму харчування, то це природний процес для організму, як природний процес - сприйняття і переробка інформації. Взагалі інформація - це приведення чогось в форму. Ми живемо в якомусь потоці. З одного боку - потік нашої свідомості, з іншого - потік оточуючого нас світу, який пропонує найрізноманітніші вкидання, не тільки інформаційні, але й пов'язані з погодою, нашим віком, станом нашого організму. І цей потік ми повинні якось організувати, упорядкувати для себе, ввести в форму. Інформація - це поганий або хороший, якісне або не дуже упорядкування нашого життя, надання їй певної логіки. Людина не може довго існувати в світі абсурду, безглуздя, коли він не розуміє, що відбувається навколо нього. Тому він придумує або відкриває за допомогою науки, релігії, міфології пояснення того, що з ним відбувається. Інформація є змістовне наповнення цього пояснення. Не випадково на багатьох мовах слово "освіта" теж пов'язано з поняттям форми, по-французьки - formation. Тобто надання форми нашого розуму, нашої душі.
Надлишок інформації, на ваш погляд, ускладнює прийняття рішення? Народжує сумніви, вагання? Чи можна сказати, що знати необхідно рівно стільки, щоб прийняти рішення і не вантажити себе зайвою інформацією?
Чим більше знаєш, тим більше сумніваєшся
По-вашому, якого типу особистості більш властива інформаційна "булімія"?
Олексій Козирєв: Я думаю, найбільше вона властива скептику. Він дійсно ненаситний. Він хоче мати все більшим і більшим кількістю інформації, тому що не впевнений в існуванні істини і вважає, що необхідно постійно озиратися. Термін "скептицизм" походить від давньогрецького слова "скепсис", що означає "розглядання, розглядування, розбір, коливання".
Тобто велика кількість інформації породжує скептицизм, змушує озиратися, коливатися?
Олексій Козирєв: Я вважаю, що велика кількість інформації нічому не може бути перешкодою. Інша справа, що воно може змусити нас замислитися над тим, чи істинне те, що ми до цих пір вважали істинним. Воно може змусити переглянути наш погляд на істину, уточнити, поглибити його. Властивістю справжнього вченого є вміння визнавати свої помилки, відмовлятися від якоїсь позиції.
Виходить, велика кількість інформації ускладнює роботу вченого?
Ви хочете сказати, що одна і та ж інформація в якихось обставин може бути корисною, а в якихось - шкідливою і навіть небезпечною?
Якщо хочеш когось переконати, що не переборщуй з аргументами
Що таке, на ваш погляд, якісна інформація?
Висловлювання може бути не тільки вербальним, а й естетичним
А художня інформація? Ви згодні, що в якихось обставин вона може бути набагато змістовніші, ніж десятки наукових трактатів? Скажімо, книга Віктора Некрасова "В окопах Сталінграда" з точки зору її емоційного впливу дає більше інформації про Сталінградську битву, ніж будь-який підручник історії.
Олексій Козирєв: Згоден. Висловлювання може бути не тільки вербальним, а й естетичним. Не випадково Євген Трубецькой, розмірковуючи про російську іконі, говорив про "умогляді в фарбах". У Древній Русі ми не маємо розвиненої філософії, але маємо іконопис. Ікона є повноцінним філософським трактатом. Або, наприклад, ми можемо багато говорити про чесноти, про милосердя по відношенню до ближнього, про боротьбу з гординею і самолюбством. Але ми можемо сказати просто: Альоша Карамазов. І цей образ для людини, який читав Достоєвського або дивився знятий за його романом фільм, поставлений спектакль, скаже нам більше, ніж солідні етичні трактати.
Все-таки достаток інформації - це благо чи тягар?
Олексій Козирєв: Людина може відмовитися від споживання інформації, може сказати - ні, я не хочу бути поінформованим, я не хочу нічого знати, я хочу закрити очі, забитися в кут і жити там як сіра миша. Це право людини. Але також право людини мати повноту достовірної інформації. Боротьба за інформацію є, крім іншого, і боротьба з суспільним нерівністю, і боротьба за владу, за певне положення людини в суспільстві. І якщо ми говоримо про інформацію як про знання об'єктивного стану справ, то її достаток жодним чином не може бути злом. Це суспільне благо, як суспільним благом є і задоволення потреб людини, і право людини на гідне існування.