Сьогодні ми поговоримо про те, чому будь-який розумово повноцінний дитина може бути поліглотом. І чому найчастіше, на жаль, їм не стає.
Вивчення мов по-дитячому
Для зовсім маленької дитини вивчити будь-якої мова не те ж саме, що для дорослого. Пов'язано це з тим, що психологічні особливості та інтелект дітей ідеально пристосовані для цього. У дорослих, ясна річ, все інакше.
Для малюків будь-яку мову, якою не говорять мама і тато (ну, бабуся і дідусь ще), - іноземний.
Але що, якщо хтось із домашніх говорить однією мовою, хтось - на іншому?
Такі приклади добре відомі. В результаті виростають т.зв. двомовні діти. Наприклад, французький письменник Андрій Макін, що народився і до 30 років жив в Росії, з дитинства володів в рівній мірі двома мовами: французькою (його бабуся - француженка) і російським.
Я, правда, знав і зовсім дивовижну дівчинку: Пятіязичний. У неї вдома говорили в рівній мірі по-єврейськи (на ідиші) і по-російськи. На подвір'ї ж - по-вірменськи, по-грузинськи і по-азербайджанські (це в Баку). Вона вільно володіла всіма п'ятьма мовами ще в дошкільному віці.
Ця дівчинка - поліглот? Ні. А чому не всі діти поліглоти? Тому що ростуть в моноязиковой середовищі.
Дитина вбирає в себе слова і звуки, як губка вологу, - природним чином, якщо виявляється у відповідному середовищі.
Тобто там, де є носії мови, і він з ними постійно спілкується.
Згадаймо, були часи, коли кожен дворянський дитина знав 3-4 мови. У них були гувернери і гувернантки. Які по-російськи - ні бум-бум. Ось і весь метод.
Саме така ситуація ідеальна для освоєння будь-якої мови з нуля щодо маленьким людиною.
Що ж робити, якщо ...
А що, якщо немає можливості помістити чадо в англомовне середовище? Тоді створіть її штучно. Ви знаєте англійську, ну хоч якось? Цього достатньо. Пограйте в гру: «Ми - англійці!». Раз в день, протягом півгодини, ви втрачаєте здатність висловлюватися по-російськи: в цей час з вами можна порозумітися виключно по-англійськи. О, єс!
Щоб зацікавити дитину, є певніше засіб: нам самим має бути цікаво з ним. Не так важливо, з акцентом ми говоримо або без. Головне - захоплено і, бажано, грамотно.
Якщо малюк вже запам'ятав досить багато слів, можна переходити до алфавітом. Напишемо букви на окремих аркушах і розвісимо сушитися на мотузочці. Тепер пограємо в гру «Яка ця буква?» Букви можуть губитися, а нам колись, тоді малюк сам буде змушений малювати нові. Поки це не допоможе йому їх запам'ятати.
Припустимо, його англійська мова нас вже частково влаштовує. І букви він знає. Але як же він почне писати?
Правда, в англійському транскрипція слова від його написання відрізняється часто навіть більше, ніж в російській. Але це нічого. Спочатку на орфографію уваги звертати не варто.
Не має рації той, що вважає успішним навчанням то, в процесі якого допускається мінімум помилок. Це не так. Успішне викладання - цікаве для учня і результативне.
Чого нікому не пораджу - це захоплюватися теоретичною стороною мовного навчання, лінгвістичної інформацією. Всіма цими герундій, инфинитивами тощо.
Маленькій людині це нудно, а значить - може тільки зашкодити. Важлива не теорія, а практика. Чисто практичне освоєння мови.
На помилки в граматиці також можна тривалий час зі спокійною душею закривати очі. Що головне в освоєнні нової мови? Словниковий запас. Просто запам'ятати побільше слів, ось і все. І як можна більше слухати, говорити і писати. Тобто, знову ж таки, практикуватися.
один коректив
Ще один маленький коректив. Важливо, щоб ми самі, дорослі, правильно розуміли, навіщо це нашому чаду потрібно.
Якщо не розуміємо, а думаємо так: англійська це престижно, це для кар'єри - він з часом все забуде. Кар'єра його поки хвилює як торішній сніг, престижність теж.
Малюк розуміє так: це щоб було цікаво. Значить, якщо є щось таке в його житті, заради чого йому конче потрібен саме цю мову, він його не забуде. Листування з якими-небудь однолітками з США, наприклад. Ось щось таке.
В іншому випадку все дуже легко забувається.
У мене є знайомий, він живе в Таїланді, китаїст, культуролог і міжнародний юрист за професією, він раніше знав 20 мов. Поліглот. Зараз половину забув. Тому що не використовує.
Тобто, не можна зупинятися. Треба рухатися далі. І знати, як ви будете підтримувати інтерес дитини на кожному наступному етапі.
До побачення, шановні панове та панночки!
Сьогодні ми з вами спілкувалися українською: «Будьте здорові!» І «До побачення, шановні панове і панянки!» Скоро і ми з вами станемо поліглотами!
Цією статтею варто поділитися