Американський англійський є мовним варіантом англійської мови, прийнятим національним стандартом на території США. Саме колоністи (переважно англійські) привнесли свою рідну мову в Північну Америку в XVII-XVIII століттях, після чого під впливом різноманітних зовнішніх і внутрішніх факторів в ньому розвинулися цілий ряд своєрідних рис на всіх мовних рівнях. У самих США американський англійська є рідною для 80% населення країни і має стандартний, закріплений в освітній системі і ЗМІ ряд властивостей в області орфографії, граматики, лексики.
До моменту початку великомасштабної британської переселенської колонізації Північної Америки, тут вже проживало значна кількість індіанських народів - носіїв величезної кількості автохтонних мов. Крім цього, місцями вже встигли сформуватися значні групи романоязичних народів і сообщностей з рідним іспанським і в меншій мірі французькою мовами. Перші значні англомовні групи прибули в США на початку XVII століття і продовжували переважати в міграційному потоці аж до початку Війни за незалежність в 1776 році, коли з 2,8 мільйона американців абсолютна більшість (82% білих) були англійцями-протестантами. Крім цього в США на початковому етапі прибуло помітну кількість інших, переважно німецьких мов, серед яких найбільш виділялися нідерландський, німецький, шведський, норвезький, а також кельтських мов: ірландський, валлійський, гельський. Близькість германських мов до англійського, а також посилюється двомовність кельтських народів, більшість з яких вже тоді перебувала під владою британської корони, призвела до швидкої асиміляції мігрантів, але їх мови вплинули на деякі тенденції в англійській мові США.
Крім іншомовного впливу, важливим фактором були і хронологічні рамки формування мовного варіанта мови в США: його базою в колоніальний період послужила мова півдня Британії в період XVII-XVIII століть. Після отримання незалежності, в умовах відсутності засобів масової комунікації, зміни відбулися в мові метрополії в XIX - початку XX століть (наприклад, втрата ретрофлексний r), як правило, не знайшли свого відображення в мові США, фонологія і лексика якого і нині носять архаїчний характер.
Відмінності між двома варіантами англійської мови простежуються не тільки в фонетиці і лексиці, але також і в граматичному ладі. Наприклад, говорячи про недавно минулі події, або при використанні слів already, just і yet, британський англійський вимагає present perfect. Ті, що говорять на американському англійською в цих випадках переважно використовують simple past, хоча обидва варіанти в американському англійською вважаються правильними ( "I've just arrived home." / "I just arrived home." "I've already eaten." / "I already ate. ").
Все ж британський і американський варіанти англійської мови мають більше схожості, ніж відмінностей. Тому якщо ви добре володієте британським варіантом і потрапите в Америку, вам нема чого переживати, вас все одно зрозуміють. Звичайно, бар'єру між американцями і вами не буде, проте вас не вважатимуть "своїм".
Так як і мовної варіант потрібно вчити - британський чи американський? Все залежить від того, для чого вам потрібна іноземна мова. Якщо ви хочете поїхати в Америку (на навчання або по роботі), то вам краще всього мати справу з American English.
Записатися на курси
Приходьте: 248000, м Калуга, вул. Суворова 121, офіс 415
Приходьте: 249030, м Обнінськ, пр. Леніна 126 А, офіс 5
Приходьте: 300012, г. Тула, пр. Леніна 77, офіс 415
Приходьте: 603000, г. Нижний Новгород, вул. Бєлінського 32, офіс 202
Ми будемо вам вдячні за відгуки, зауваження та пропозиції: