Я знаю, що найчастіше їх використовують як додаткову устілку в взуття - хитрість ця є на озброєнні у любителів походів, у рибалок, у військових. З одного боку це добре, коли ходити доводиться по калюжах, а з іншого, якщо на вулиці не вогко, прокладка просто абсорбує зайву вологу і нога не буде пріти (якщо довго ходити в закритому взутті в спеку, наприклад).
А я використовую цей засіб гігієни коли поранити. Був у мене випадок, коли на Новий рік гостей чекала, швидко-швидко намагалася щось доготувати, так би мовити, і руку сильно поранила. Кров юшила фонтаном, а вже гості на порозі, дзвонять, що таксі під'їхало. Я схопила прокладку, намотала на рану, а зверху наділу зимову рукавичку - так і пішла зустрічати гостей. Плюс в тому, що на відміну від бинта і вати, коли кров зупинилася, нічого до рани НЕ присохло, віддирати, що б міняти пов'язку, в сльозах і з прокльонами, від рани нічого не довелося - просто пов'язала зверху бинт і все. Тепер не рідко таку хитрість використовую, правда якщо ранка не велика, з прокладки доводиться відрізати смужку потрібного розміру. Але це не проблема, звичайно. Зате зручно, хоча і смішно))
Я за допомогою прокладки позбулася постійного роздратування. Справа в тому, що двері між кімнатами в моїй квартирі починала плескати при найменшому подиху вітерця. Особливо це дратувало вночі, коли будь-який сторонній звук заважає спати. Я приліпила прокладку і, ось диво, позбулася проблеми. Причому, я думала, що прокладка швидко прорветься. Але одна прокладка прослужила дуже довго. Вона так і не прорвалася. Мені довелося її зняти, коли приїхала дочка з семьyoй- мовляв їй незручно, щоб "це" бачив її чоловік. Але тільки вони поїхали, я приліпила новую- і турбот не знаю.