Вибрати правильне читання ієрогліфа в кожному конкретному випадку досить складно, що визнають і самі японці.
Найчастіше, якщо слово складається з декількох кандзі, тобто є дзукуго 熟語. то вони читаються по Онам. а якщо кандзі самотньо стоїть, оточений знаками кани, і по сусідству немає інших ієрогліфів, то за правилами треба вибрати кунное читання.
Це правило шаблонне і, як водиться, має безліч винятків. Так, зрідка поєднання ієрогліфів (з окуріганой або без неї) читаються по кун-Йомі.
Так і окремі ієрогліфи, які за основним правилом повинні були б бути прочитаними по кун-Йомі. читаються по ону:
Помилок при застосуванні цього виключення з правила бути не може, так як кунного читання у таких ієрогліфів найчастіше просто немає.
Більшість топонімів в японському читаються по кунам.
але деякі загальновідомі - по Онам.
Японські прізвища та імена читаються по кунам.
але в деяких власних іменах намішано они. куни і нанорі.
Також ще одна складність японської мови полягає у виборі правильного ційного читання, коли онов у кандзі кілька.
Різні онние читання одного і того ієрогліфічного поєднання в японській мові називаються омографи.
У текстах для дітей, іноземців, що вивчають японську, а також в манзі поруч з кандзі хіраганою малого кегля "агату" набираються фонетичні підказки. Якщо ці підказки розташовані зверху кандзі, то вони називаються фуріґана. якщо за ієрогліфами в рядок - кумімодзі.
Фуріґана також зустрічається і в звичайних японських газетах, як правило, поруч з ієрогліфами, що мають рідкісні або незвичайні читання.