За підсумками податкової перевірки керівництво фірми може отримати на руки наступні документи:
- рішення про притягнення платника податків до податкової відповідальності (подп. 1 п. 2 ст. 101, п. 1 ст. 103.1 НК). У ньому контролери вказують всю інформацію про виявлені порушення і донарахованих податки і пені. Саме на підставі цього рішення і буде діяти інспекція в подальшому;
- вимога про сплату податків і пенею (ст. 69 НК). Якщо фірма не виконає положення цього документа протягом зазначеного в ньому строку, перевіряючі мають право списати в безспірному порядку суми, прописані в вимозі (ст. 46-47 НК);
- вимога про добровільну сплату податкової санкції (п. 2 ст. 103.1 НК). Його інспекція направляє фірмі, пропонуючи їй добровільно перерахувати суму штрафу. Правда, контролери можуть зажадати це тільки після того, як буде прийнято рішення про стягнення податкової санкції.
Варто відзначити, що організація має право оскаржити будь-який з названих документів.
«Вища» призупинить тільки стягнення штрафу
Відповідно до Податкового кодексу фірма, яка вирішила домагатися скасування санкції, може звернутися до вищої інстанції (такий буде Управління ФНС по відповідному регіону) або в суд.
Якщо оскаржити рішення про штраф у вищій податкової, то виконання документа буде призупинено автоматично (п. 4 ст. 103.1 НК). Отже, якщо сума штрафу ще не списана, то цього не зроблять, поки Управління ФНП не висловить свою думку. Бажано пам'ятати, що тільки скарга на рішення про стягнення податкової санкції може призупинити таку процедуру. Якщо фірма оскаржить тільки вимога про сплату штрафу, то перерахування грошей до бюджету все ж станеться. Також не допоможе і скарга на рішення про притягнення до податкової відповідальності (п. 1 ст. 141 НК).
Ніяких спеціальних термінів для подачі цієї скарги немає. Значить, діє загальний термін - три місяці з того дня, коли фірма дізналася (або повинна була дізнатися) про порушення своїх прав (ст. 139 НК).
Можна піти на невелику хитрість - постаратися отримати вимога про стягнення штрафу до того, як в фірму прийдуть судові пристави. У цьому документі інспекція повинна послатися на дату і номер рішення про стягнення - адже саме воно є підставою для сплати штрафу. Можливо, тоді ж в ваше розпорядження надійде і найперше рішення - про притягнення до відповідальності (якщо була виїзна перевірка, то результати оформлять актом). Зібравши документи, варто спробувати подати формальну скаргу, в якій вказати реквізити рішення про стягнення, виявлені порушення і свої доводи за результатами перевірки.
Яким чином інспекція буде припиняти процедуру стягнення штрафу, в Податковому кодексі чітко не прописано. Але щоб прискорити процес, скаргу до вищої інстанції краще не відправляти поштою, а віднести самостійно. Тоді на вашому екземплярі буде стояти відмітка про отримання номері, копію якої необхідно пред'явити в оштрафував фірму податкову (п. 6 ст. 103 НК). На підставі цього документа і буде призупинено виконання рішення про штраф.
Недоліком оскарження у вищій інстанції є те, що призупинити можна тільки стягнення штрафів. Скарга на рішення про притягнення до податкової відповідальності або вимога про сплату податку та пені не вплине на процес списання грошей. Тому компанії доведеться «ділити» свої дії: оскаржити в Управлінні ФНС тільки стягнення штрафу, а по іншим сумам звернутися в суд.
До суддів - з додатковою проханням
Правда, фірма може не розподіляти свої вимоги, а звернутися до суду зі скаргою на всі дії інспекції: і донарахування податків, і розрахунок пені, і штраф. В такому випадку у організації більше можливостей отримати об'єктивне рішення, ніж при зверненні до вищої інстанції.
Тут є кілька варіантів розвитку подій. По-перше, фірма може оскаржити перший документ - рішення про притягнення платника податків до податкової відповідальності. Тоді одночасно буде перевірена законність донарахування податків та пені і стягнення штрафів. Адже інші документи (рішення про штраф, вимога про сплату податку та пені) виносяться вже на його підставі.
Другий варіант - оскаржити вимоги про добровільну сплату штрафу і про сплату донарахованих податків і пені, оскільки їх точно видадуть фірмі на руки (ст. 70, п. 3 ст. 103.1 НК).
Фахівці радять попросити суд, щоб запит про доставку документів був виданий фірмі на руки (п. 7 ст. 66 АПК). Обгрунтувати своє бажання можна тим, що це дозволить отримати документи більш оперативно в порівнянні з кур'єрською або поштовим зв'язком. Наявність такого рішення у фірми на руках допоможе більш ретельно підготуватися до процесу.
Спеціальних термінів для оскарження рішення про стягнення нова редакція Податкового кодексу не встановлює. Значить, застосовується загальний термін - протягом трьох місяців з моменту отримання документа (п. 4 ст. 198 АПК). При цьому якщо компанія вважала за краще оскаржити рішення про штраф у вищій інстанції, то термін для подачі заяви в суд буде вважатися з моменту, коли фірма отримає рішення Управління ФНС по своїй скарзі (п. 5 ст. 103.1 НК).
«Мінус» судового оскарження полягає в тому, що звернення в суд не призупинить стягнення ні податків, ні пені, ні штрафів (ст. 141, п. 5 ст. 103.1 НК). Але таке примусове стягнення штрафу можна обійти. Закон надає право одночасно із заявою про оскарження направити в суд і клопотання про заборону податковому органу вчиняти дії по примусовому виконанню рішення. Фактично це означає, що фірмі слід попросити суддю заборонити контролерам направляти інкасові доручення в банк. Якщо погашення заборгованості проводиться за рахунок майна, то прохання буде ставитися до постанови про виконання рішення про стягнення штрафу, яке направляється судовим приставам. Причому таке клопотання можна подати при оскарженні як рішень, так і вимог про сплату (глава 8 АПК).
Оформляємо прохання на заборону
Фірмі слід привести серйозні аргументи на клопотанні про заборону відповідачу (податкової інспекції) примусово стягувати податки, пені, або штраф, інакше суд його не задовольнить.
Обов'язково треба зазначити таке. Якщо суд не прийме запропоновані заходи, то це може «зробити скрутним або неможливим виконання судового рішення» в разі його винесення на користь компанії. Адже, щоб відновити справедливість, гроші доведеться повертати з бюджету. Наведіть і мета такої заборони - «запобігання заподіяння організації значних збитків» (п. 2 ст. 90 АПК). Аргументом послужить те, що отримати назад списані суми важко, а незаконно стягнутий штраф - практично неможливо.
Порядок повернення грошей у разі необгрунтовано застосованого стягнення в Податковому кодексі не прописаний. Тому статтю 79 Податкового кодексу про заліку надміру стягнутих податку і пені застосувати буде не можна, адже її дію на штрафи не поширили. Отже, на яку статтю кодексу треба посилатися, вимагаючи повернути свої гроші, в цьому випадку незрозуміло.
У клопотанні також бажано підкреслити, що сума штрафу (податку, пені) для компанії дуже значна. Її списання може викликати припинення роботи підприємства, зірвати виконання зобов'язань перед контрагентами, перед співробітниками. На підтвердження слід докласти довідки банків про обороти за рахунками.
Згідно з нормами Господарського процесуального кодексу, можна подати і клопотання про призупинення дії оспорюваного документа (діє тільки для ненормативних актів державних органів, в тому числі інспекцій (частина 3 ст. 199 АПК)).
Іншими словами, довести до відома судового органу прохання про те, щоб рішення інспекції не вступало в силу. Тоді на підставі його можна буде ставити вимогу, приймати рішення про стягнення, починати виконавче провадження. Доводи треба привести ті ж, що і у випадку з проханням заборонити інспекції примусово стягувати штраф. Якщо фірма оскаржує і донарахування податків, і пені, то додатково можна вказати, що бюджет в зв'язку з таким призупиненням ніяких втрат не понесе. Адже якщо рішення, яке оспорює організація, суд залишить в силі, то всі суми надійдуть у нього, а розмір пені навіть збільшиться. А ось якщо податки стягнуть до судового рішення, у держскарбниці будуть непередбачені витрати: на суму надміру стягнутого податку бюджет зобов'язаний виплатити відсотки (п. 4 ст. 79 НК).
Прохання про вжиття забезпечувальних заходів суддя розглядає не пізніше дня, наступного за днем подання заяви з клопотанням до суду. Потім ухвалу суду про те, заборонив суд інспекторам діяти чи ні, направляється фірмі і в податкову (ст. 93 АПК). Заборона здійснювати стягнення буде діяти до винесення рішення за скаргою.
Якщо фірма оскаржує в суді рішення про стягнення штрафу, але вже знає, що воно спрямоване судовим приставам (компанія отримала постанову судового пристава про порушення виконавчого провадження), дії фірми «штрафника» будуть трохи інші.
Значить, і тепер, якщо подається скарга на рішення інспекції про стягнення, суд повинен буде зупинити дії судових приставів до прийняття рішення по ній. Слід мати на увазі, що заява «про зупинення виконавчого провадження» треба подати не в арбітраж. Документ необхідно віднести до районного суду того муніципального освіти, в якому знаходиться служба судових приставів, яка почала відносно фірми виконавче провадження (абз. 2 ст. 24 Закону № 119-ФЗ). До цієї заяви слід додати копію ухвали арбітражного суду про те, що скарга на рішення інспекції прийнята до розгляду.
Відзначимо, що оскаржити можна не тільки рішення про стягнення штрафу, а й конкретні дії судового пристава-виконавця. Наприклад, постанова про відкриття виконавчого провадження; в даному випадку за заявою організації суд також має право призупинити його (п. 5 ст. 21 Федерального закону «Про виконавче провадження»).
Схожі документи з подібних розділів
Ціна хороших манер
Першоджерело: Газета "Бізнес" Багато ділові люди при проведенні переговорів або прийомі іноземних делегацій діють інтуїтивно або намагаються обходитися поверхневими знаннями етикету і протоколу. Однак будь-яка помилка в цьому питанні може серйозно вплинути на результат усього підприємства.
Саме тому попит н.
читати далееМеждународние стандарти прийшли на допомогу
Багато українських підприємців ведуть свій бізнес з використанням декількох юридичних осіб, в тому числі не афільовані між собою офіційно. Для того, щоб зрозуміти реальний стан справ, можна скористатися принципами МСФО.Как часто повинні давати зарплату
Американські психологи стверджують, що потижневий оплата праці є найбільш оптимальною для будь-якої людини. По-перше, вона спрощує планування особистого бюджету, а по-друге, у працівника частіше виникає гарний настрій, пов'язане з отриманням зарплати, що підвищує лояльне.