Хлопчики, які люблять всякі бидло-пикаперского штучки типу «а вашій мамі зять не потрібен?», Як правило, страшненькі. Ну або дикою невпевнені в собі - це я вам по своєму скромному досвіду кажу. Коротше, парадокс: хоче стати пікапером, щоб виглядати впевненіше, на ділі - відкриває рот і створює прямо протилежне враження. Але впадати у відчай таким не варто - вихід є.
Раз вже дівчина сподобалася настільки, що прям щас ось розірве від бажання, - підходьте і без довгих прелюдій викладайте, чого від незнайомки хочете. Наприклад: «Я - Петя. Може, як-небудь кави поп'ємо? »Або« Привіт. Давно тебе бачу тут. Давай познайомимося?"
Звичайно, варіант з «давно тебе бачу» може сильно збентежити даму. Зі мною таке було в Німеччині: стою я в одному супер-бюджетному магазині типу «Все за євро», роюсь в дешевих шкарпетках і раптом чую: «Здрастуйте! Я вас тут вже не в перший раз бачу ». Далі той мужик поставив на німецькому питання, який я чомусь в ту хвилину раптового мовного стресу перевела для себе як «Може, щось поробимо?» В буквальному перекладі з німецького це питання так і звучить, але має на увазі він, як правило, якісь нешкідливі спільні плани типу походу в кіно або парк. Я ж не знайшла нічого кращого, як з підозрою перепитати: «поробиш що, наприклад?» Мужик хтиво хмикнув.
У тій історії все закінчилося негусто - я, щоб не ламати голову над побудовою фрази «ой, вибачте, у мене дехто є, а я взагалі-то іноземка, і не відразу вас зрозуміла», відповіла: «Ентшульдігунг, я заміжня» . Пам'ятаю, як в наступну ж секунду мені стало його шкода: почувши відмову, він якось вмить змарнів і поспішив ретируватися. А мені навіть захотілося крикнути йому вслід щось на кшталт: «Мужик, не переживай! Молодець, що ні здрейфив! »Але сформулювати я це знову не змогла.
Зовсім недавно ми обговорювали цей феномен з подругою - високою стрункою блонди. З нею українські та, як правило, нетверезі мужики найчастіше «знайомляться» досить дивним чином: просто ні з того ні з сього шльопають її по дупі.
- Мені скоро книгу можна буде випустити, - гірко жартує вона. - Щось на зразок «Мене п'ять років шльопають по жопе незнайомі мужики, і я все ще жива».
Цей наша розмова трапився якраз після того, як з нами на вулиці порівнявся моторошно соромиться хлопець років 28-ми в старомодному пальто. Мабуть, сильно нервуючи, він випалив:
- Я тут ззаду вас йшов, - дивно хихикаючи, почав він. - І мені так сподобалися ваші фігури, що я вирішив зав'язати розмову.
- Я взагалі поважаю хлопців, які вирішуються ось так відразу познайомитися на вулиці, - схвально кивала тоді подруга. - Так, не в моєму стилі. Так, дивний. Але роздратування він чомусь не викликає, погодься?
В тому-то й справа, що коли людина всіляко намагається щось таке з себе зобразити, це напружує подвійно, а то і втричі. Особливо коли з перших його слів розумієш, що він недостатньо освічений, трішечки напідпитку або неприємно пахне. В такому випадку чим швидше він висловить гложущую його думку, тим краще, швидше і безпечніше. "А може ні". От і поговорили.
Коротше, хлопці, будьте лаконічніше. І тоді все рано чи пізно мине як по маслу.