Література. Це слово не може залишити мене байдужим. Література забрала в мене дитинство, отроцтво і юність, і тепер, в осінньому віці, коли люди згадують минулі пригоди, я лише, крекчучи, стираю пил з корінців бібліотеки, що заполонила мій будинок.
Блаженні читають, бо їх є царства численні і скарби незліченні. Але стократ блаженний той, хто не став витрачати час на нескінченний процес чтива, хто зайнявся діаметрально протилежним справою - письменництвом.
Далі йдуть банальності, почерпнуті мною почасти ізсобственного досвіду, частково з інших джерел (яких саме - я благополучно забув), осягнувши занудотну мудрість яких, будь-хто, навіть самий бездарний і нікчемний писаки, перетвориться в справжнього професіонала свого ремесла, після чого він з огидою і в повному праві відкине ці записки.
1. ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ письменництва
Гнучка система знижок. САМОМУ СОБІ
Слід відзначати всі місця запинок читача, а також місця, де він відволікається, щоб промочити горло або перевести подих - це дозволить виявити огріхи ритму тексту. Фіксація точок зміни настрою, злети і падіння інтересу, також допомагає зафіксувати реальну ритмічну структуру тексту. Тривалість читки має сенс обмежити 1-2 годинами - інакше результати будуть недостовірними. Якщо у вас не знайдеться настільки доброзичливого і терплячого напарника, почитайте вголос самі. Якщо у вас навіть немає слухача - почитайте собі самому. Це нерозумно виглядає, але теж корисно.
Каторжна праця АБО миттєвого задоволення?
БЕТА І ГАММА - ВЕРСІЇ
Твір має бути переписано стільки раз, скільки необхідно для того, щоб воно викликало у вас огиду. Твір стільки раз повинно бути переписано, скільки необхідно для того, щоб воно викликало у вас огиду. Твір має бути переписано стільки раз, скільки необхідно.
2. СЛОВНИКОВИЙ ЗАПАС І СЛОВНИКОВИЙ БАЛАСТ
Неодмінною умовою удобочитаемости більшості ранніх творів є знищення епітетів. Юні обдарування здатні завалити навіть непоганий, по суті своїй, текст такою кількістю прикметників, дієприкметників і діалектів, що читач не здатний зрушити цей віз з місця. Спробуйте встановити ліміт - одне речення - один прикметник. Напишіть в такому дусі пару сторінок тексту. У вас нічого не вийде, але це послужить хорошим уроком. Поучитесь повністю використовувати образотворчу можливість кожного слова. Витратьте час на те, щоб з'ясувати, що для вас найбільш важливо в цій фразі - сказати, що гори високі, або що вони безжалісні? І чи варто тут же уточнювати, що скелелаз відважний? Кожне з цих слів тягне в свою сторону, негативні і позитивні оцінки, що знаходяться близько до тексту, смикають нещасного читача в різні боки, замість того щоб плавно нести його душу в потрібному напрямку.
Не бійтеся викидати цілі абзаци, які не трясіться над кожним оборотом, який вважаєте вдалим, і не намагайтеся, у що б то не стало втиснути його в текст. Якщо фраза не вписується в образ, заважає сюжету, нехай навіть вона містить глибоку думку - викиньте її. Залиште її в чернетці «на потім». Якщо їй пощастить - вона впишеться в іншу річ, хоча зазвичай такі «заначки» йдуть в гумус. Будьте господарем слів, не дайте їм захопити ініціативу, покажіть, хто головний! Інакше ви приречені писати вірші і «потоки свідомості».
Достаток технічних термінів викликає у нормальної читача нудьгу і роздратування. Достаток неологізмів має той же ефект. Природно, без них не обійтися. Вони є, по-перше, частиною антуражу будь-якого НФ твори. По-друге, вони набагато більш чітко відображають суть речей. Проблема в тому, що читач не зобов'язаний знати усією можливою термінології, крім «загального джентльменського набору» читачів НФ. А що робити, якщо хочеться більшого?
Резюмуючи, висловлю кілька сухих рекомендацій. 1. Число неологізмів не повинно перевищувати 2-3 в оповіданні і 5-6 в повісті.
2. Читачеві повинно бути надано приблизне визначення вводяться слів, бажано за допомогою контексту, а не наданих пояснень в дусі НФ «ближнього прицілу». Використання словника в кінці книги - доброзичливий кивок у бік зануд. Якщо річ хороша, її читають запоєм, не витрачаючи час на пошуки визначень!
3. Неологізми та технічні терміни, нерозривно пов'язані з сюжетом, які є ключовими для розуміння твору, повинні супроводжуватися чіткими визначеннями, і, можливо, неодноразово. Читач - не студент, конспектую лекції.
4. Виключення становить сюжет, де сенс терміна розкривається послідовно, тобто має місце бути «детективна інтрига».
І просте побажання. Уникайте сленгу та ненормативної лексики. Реалістичності можна досягти і іншими способами.
СЛОВА-реп'яхи І СЛОВА-ВІРУСИ
Якщо ви ще не знаєте своїх «фірмових» вірусів - ось простий метод. Напишіть довгий абзац тексту відразу, без обдумувань, що не перечитуючи попередні пропозиції, за принципом «що бачу, про те співаю». Текст повинен містити якісь описи і пояснення (хоча є ймовірність, що віруси поселяються в ваших діалогах). Потім механічно розбийте текст на окремі слова і розсортуйте їх за алфавітом (центрифуга). Наведіть статистику висіяних культур. Тобто, я хотів сказати, підрахуйте частоту вживання окремих слів. Віруси мають становити найбільші за чисельністю колонії. По-перше, слід відокремити «віруси» від «реп'яхів». «Реп'яхи» можна просто викинути з тексту, нічим не жертвуючи.
По-друге, «віруси» за методом лікування поділяються на два типи. Перший вид, іменники, прикметники та дієслова - виліковуються методом плацебо. Другі - тільки хірургічним втручанням.
У першому випадку візьміть словник синонімів, і випишіть з нього все замінники вірусу. Повісьте папір зі списком над столом. Врахуйте, вам доведеться на перших порах робити заміни чисто механічно, всупереч протестуючому естетичному почуттю.
Набагато гірший випадок, коли вірусами виявляються службові слова «ці», «це», «цей», «який», «коли» і т.п. Тут метод плацебо не годиться і допоможе тільки хірургічна операція. Приготуйтеся до того, що весь текст вам доведеться писати два рази: один - під впливом натхнення, другий - зовсім іншими, «не своїми» словами, щоб усунути вірус.
ШТАМПИ, ЗАПОЗИЧЕННЯ і оригінальний
Самі по собі словесні штампи - не така вже й погана річ. Вони органічно, адекватно сприймаються читачем (оскільки сидять в його мозку точно так же, як і у вас). Потрібно тільки пам'ятати, що це - всього лише мастило для кращого ковзання.
Штампи помітно прискорюють процес читання і сприйняття тексту, а тому впливають на ритм твору (див. Розділ про ритміці). Однак не можна будувати 50% тексту з затертих до дір словосполучень. Додавайте в ту локшину, яку вішаєте читачам, кетчуп власних знахідок! Ось тільки не переперчено цю духовну їжу. Надто оригінальні тексти сприймаються з дуже великими труднощами. Втім, якщо ви не ставите метою завоювати масового читача і не дуже цікавитеся комерційним успіхом - повний вперед! Займіться серйозним мистецтвом, знайдіть своє коло читачів. Тільки врахуйте, найнижча планка в цій області варто на гора-а-аздо більш високій позначці!
Ще одна корисна вживання штампів - для створення образів. Парадокс? Штампи можна класифікувати хронологічно - у кожної епохи свої штампи, за різними рівнями культури - розмовний штамп може стати непоганим штришком до образу персонажа. І т.д. і т.п.
ПОДОРОЖІ В ЧАСІ
Однією з поширених помилок є відсутність узгодження часів дієслів в межах одного абзацу, а тим більше в межах одного речення. Фраза типу «прийшов і спить» допустима тільки в прямій (і, скоріше, емоційно забарвленої) мови. У літературній мові має бути «прийшов і заснув».
Монотонне, хронологічно послідовний виклад подій виглядає, як правило, кілька нуднувато. Це хороший спосіб не заплутатися в своїй писанині, однак, з часом неминуче хочеться більшого. Таке «перемішування» попередніх і наступних подій вносить в твір додаткову інтригу, і прикрашає текст. Цей прийом особливо доречний, коли в інтересах сюжету потрібен великий шматок мало динамічного оповідання. Вставки з шматків минулих або майбутніх подій дозволяють, по-перше, розбити його на більш дрібні блоки, по-друге, розбавити ділянками з більш активною дією. Це корисно для ритміки. Природно, тут не дивно переборщити, і досягти негативного ефекту, а тому розумно поділити два заздалегідь написаних шматка оповідання на рівне число рівних за розміром абзаців або глав і чисто механічно вставити одне за іншим. Бажано при цьому, щоб сюжетна лінія обох шматків завершилася одночасно.