Продовжуємо розглядати питання, пов'язані з використанням РРО суб'єктами господарювання в Україні. Сьогодні прийшов час торкнутися питань, пов'язані з програмуванням РРО, а так же алгоритм дій касира в тій чи іншій ситуації протягом всієї робочої зміни від її початку до того моменту, коли РРО може бути відключеним від мережі живлення.
На тему реєстраторів розрахункових операцій на сайті вже є деякі статті, з якими варто ознайомитися:
Програмування РРО та його суть
Відповідно до п.11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р зі змінами та доповненнями (далі Закон про РРО), суб'єкти господарювання зобов'язані проводити розрахункові операції через РРО тільки з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
Таким чином, попереднє програмування РРО - це обов'язкова умова його використання на території України. В іншому випадку, п. 6 статті 17 Закону про РРО передбачає накладення фінансових санкцій на такого суб'єкта господарювання в розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів, що на сьогодні становить 85 грн.
Кожному суб'єкту господарювання, який здійснює розрахунки за допомогою РРО, потрібно мати на увазі, що попередньою програмування підлягають тільки найменування та ціна реалізованого товару (послуги), а ось кількість товару попередньо програмувати не потрібно. Однак суб'єкту господарювання необхідно забезпечити належний облік кількості реалізованих товарів через РРО - це значить, що касир повинен забезпечити, щоб в чеку було відображено кількість товару, який був проданий покупцеві.
Закон про РРО дозволяє виробляти попереднє програмування двома способами:
- Самостійно працівниками (касирами) суб'єкта господарювання, які потім безпосередньо працюватимуть на цьому РРО.
- Фахівцями центру сервісного обслуговування, з яким у суб'єкта господарювання укладено договір на обслуговування цього РРО.
Суть програмування полягає в тому, що кожному виду товару, наявного в продажу, надається код, за допомогою якого (при введенні коду вручну або при скануванні з упаковки) можна визначити назву і ціну товару, яка буде відображена в чеку РРО.
При цьому програмувати найменування товару потрібно так, щоб назва товару відображало споживчі ознаки товару і однозначно давало можливість здійснити ідентифікацію товару. Тобто якщо суб'єкт господарювання продає шоколадки, то найменування товару в чеку РРО, крім марки шоколадок ( «Корона», «Мілка»), має містити і назва виду товару (наприклад, шоколадка «Корона»).
Порядок проведення розрахунків через РРО
Після того як суб'єкт господарювання придбав, зареєстрував і здійснив програмування РРО, можна починати його використання. Для цього наймають окремого працівника на посаду касира, який буде працювати на цьому РРО. Однак, звичайно ж, якщо РРО у своїй господарській діяльності використовує підприємець, то він може і сам працювати на цьому РРО.
Умовно роботу касира на РРО протягом дня можна розділити на три етапи:
Підготовка до роботи
На цьому етапі касир, як правило, виконує наступні операції:
- включає РРО в мережу живлення;
- перевіряє правильність встановленої дати і часу. Це обов'язково потрібно зробити для того, щоб чеки, які будуть пробиватися протягом зміни, відповідали обов'язковим вимогам до їх оформлення;
- в залежності від модифікації, використовується в господарській діяльності РРО, перевіряє наявність чекової та контрольної стрічок. Якщо виникає необхідність, то поставити нову контрольну або чекову стрічку. Нагадаємо, що відповідно до Закону про РРО, зберігати контрольну стрічку на місці проведення розрахункових операцій необхідно протягом 3 днів. Потім така стрічка зберігається протягом 3 років в господарській одиниці;
- проводить перевірку справності блокувальних пристроїв. Тут бажано пробити кілька нульових (пробних) чеків для того, щоб переконатися в чіткості і правильності друкування реквізитів на чеку, оскільки в подальшому це зробити буде неможливо;
- вводить суму розмінної монети, отриману з каси підприємства або залишену з попереднього дня (зміни), за допомогою операції «Службове внесення».
Робота протягом зміни
Протягом робочої зміни, касир стикається з необхідністю здійснення наступних операцій:
- проведення розрахункових операцій на повну суму покупки (надання послуги) через РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів;
- видача особі, яка отримує або повертає товар (одержує чи відмовляється від послуги), розрахункового документа на повну суму проведеної операції. Звертаємо вашу увагу на те, що видати такий документ касир повинен не пізніше закінчення розрахункової операції, тобто одночасно з видачею здачі або до її видачі;
- в разі виникнення необхідності касир може сформувати денний звіт без обнулення інформації в оперативній пам'яті (так званий Х-звіт), про який ми вже говорили в попередній раз. Цей звіт дає можливість контролювати і звіряти наявну кількість грошей в РРО з проведеними документами. Нагадаємо, що цей звіт може бути сформований тільки до формування Z-звіту;
- в разі виникнення виробничої необхідності протягом зміни, касир може виробляти виїмку грошей з ящика РРО для інкасування. Така операція проводиться за допомогою функції РРО «Службова видача». Будь-касир або особа, яка виконує його функції, повинен вміти виконувати цю операцію в будь-який момент робочої зміни, тому що дана операція робиться не тільки в разі інкасації, а й при проведенні позапланової перевірки контролюючими органами.
закінчення зміни
Тут касиру головне не поспішати, оскільки в разі допущення помилки, виправити її в подальшому буде вже не можливо, а, отже, штрафні санкції неминучі. Алгоритм дій наступний:
- складаємо щоденний Z-звіт з обнуленням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті РРО. Як це зробити ми розглянули, коли вивчали звітність РРО;
- роздруковуємо Z-звіт і вносимо на його підставі запис у КОРО, потім підклеюємо його в КОРО. Нагадаємо, що друкувати Z-звіт необхідно щодня (за винятком автоматів з продажу товарів (послуг)), т. Е. За період роботи РРО від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту. При цьому якщо підприємство працює стандартну зміну, то друкувати Z-звіт слід після закінчення кожної робочої зміни. Якщо підприємство працює цілодобово, то роздруковувати Z-звіт можна як після кожної зміни (коли змінюються працівники, при технологічному перерві), так і один раз в день, головне - щоб інтервал між друкуванням звітів не перевищував 24 годин;
- на підставі даних фіскального звітного чека (Z-звіту) заповнюємо розділ 2 КОРО;
- здаємо виручку в касу підприємства або інкасатору;
- відключаємо РРО від мережі живлення.
Штрафні санкції за порушення порядку проведення розрахунків з використанням РРО
Крім вже відомих нам фінансових санкцій, передбачених п.4 статті 17 Закону про РРО, за невиконання щоденного друку фіскального звітного чека або незбереження його в КОРО в розмірі 340 грн. за кожним таким випадком, в разі невиконання друку контрольної стрічки або її незбереження протягом 3 днів на місці проведення розрахункових операцій і 3 років в господарській одиниці п.5 статті 17 Закону про РРО передбачає ще один штраф у розмірі 170 грн.