Єдиний варіант - Любові Іванівні. У російській мові схиляються майже всі іменники за дуже рідкісним винятком, і ім'я Любов до них не відноситься. Ось якщо мова йшла про Алсу Іванівні або Хатшепсут Іванівні - це була б інша справа.
Так чому ж у деяких окремих носіїв російської мови виникає бажання залишити ім'я Любов за бортом? Все дуже просто: вони розглядають комбінацію ім'я + по батькові як одне велике довге ім'я. Не випадково в народі з'явилося слівце, яке навіть пишуть одним словом - "Марьванна" або "Мариванна" як означення певної незнайомої жінки середнього віку або "училки" (до якої належить звертатися по імені та по батькові, справжнє ім'я якої не має значення.
Анекдот для прикладу (з тих, що ще можна процитувати):
Тільки воспріяніе імені та по батькові однієї людини як одного імені могло призвести до виникнення бажання схиляти лише по батькові - адже воно більше не по батькові, а завершення довгого імені.
У розмовній мові досить часто замість Любові Іванівні кажуть Любов Іванівні, забуваючи про те, що ім'я Любов є схиляється іменником. Тільки в називному і знахідному відмінках слово має одну форму "Любов". У родовому, давальному і в місцевому відмінках ім'я пишемо так: "Любові". а в орудному - "Любов'ю".
Отже, вимовляти (і писати) ім'я та по батькові слід так: Любові Іванівні.