При проголошенні іноземного іменника "піцерія" є сенс звернути увагу на два фактори: наголос і вимова "цц".
Другий варіант є, як бачимо, саме другим, хоча і не має додаткових послід, що говорить не тільки про його допустимості, а й про певну рівноправності з першим. Цей наголос на другому складі, що значно зміщує ритміку слова до центру.
Можна, як то кажуть, "і так, і так". Але я думаю, що другий варіант може, з часом, стати першим. Ритмічний баланс часто виявляється вирішальним.
Буквосполучення "цц" не слід вимовляти, як-то штучно подовжити звук. Подвоєння є формально-графічним.
Незважаючи на те, що деякі словники дають два варіанти наголосу, зауважу, що слово піцерія - італійське. В італійській мові слова такого типу вимовляються з наголосом на передостанній склад: піцерія, тратторія, остерия. Російська мова, приймаючи іноземні слова, в більшості випадків зберігає "рідне" наголос. Тому і в даному випадку кращим варіантом я вважаю той, де наголос таке ж, як в італійському слові, тобто піцерія.
У слова "піцерія", можливі варіанти наголоси, як на другий склад, "Піцерія", так і на третій склад, "Піцерія", і причому обидва варіанти будуть вважатися вірними, так як вони вони рівноправні.
Хоча якщо подивитися в словник Зарви М.В. то там рекомендовано ставити наголос на другий склад, на голосну "е", краще варіант "Піцерія".
У слові "піцерія" вісім букв.