Кожен інвалід-візочник має право на 18 поїздок за пільговою ціною 2 євро 20 центів - близько 100 рублів; якщо клієнту треба їздити частіше - на роботу або навчання - це можна робити хоч кожен день за ціною місячного проїзного на міський транспорт.
- Ми намагаємося дати транспортне обслуговування людям, яким важко користуватися нормальним громадським транспортом. А також літнім людям з маленькою пенсією.
- Зараз стало можливим використовувати цю систему під час відпустки в інших містах. Ми організуємо комбіновані поїздки, які клієнту легко використовувати.
Але сьогодні Онні Пелтола так далеко не збирається. Закінчивши всі справи, він їде на шопінг.
Олександр Чіженок, кореспондент:
- Цей торговий центр на сході Гельсінкі популярний як у російських туристів, так і у фінських пенсіонерів. Навіть інвалід-візочник без праці може дістатися сюди з будь-якого кінця міста. На метро - кожна станція обладнана ліфтів, або на громадському транспорті - наприклад, автобуси так звані "Йоукі-Ліньяно" мають рампу для в'їзду колясок.
У нинішньому вигляді ця система діє в Гельсінкі близько 10 років, а перші такі машини з'явилися на початку 80-х.
- Коли я став інвалідом в 1964 році, не було іншої альтернативи крім як жити в спеціальних установах. У таких установах жили майже всі колясочники.
За півстоліття ситуація змінилася кардинально. Інваліди можуть жити серед звичайних людей, в тому числі і завдяки можливості легко пересуватися по місту.
- Працююча транспортна система - це частина прав людини. Це дозволяє мені використовувати всі можливості і жити повним життям.
І не тільки жити, але і перемагати. Ці кубки та медалі Онні отримав за перші місця в марафонах інвалідів-візочників. Зараз він готує свій спортивний снаряд до чергових змагань, в яких теж сподівається на успіх.
Олександр Чіженок, Олександр Плешкін