Синхронний переклад це завжди якась надзавдання, з якою одні перекладачі можуть впоратися, а інші ні, скільки б вони не намагалися. А раз надзавдання, то, значить, у багатьох випадках доводиться «стрибати вище власної тіні».
Один і той же перекладач теж може один раз отпереводіть більш вдало, а іншим разом - нижче своїх можливостей. Але краще, якщо це буде помітно тільки йому одному.
Подібно до того, як професійні спортсмени не можуть на всіх змаганнях демонструвати однаково високі результати, у перекладачів теж бувають піки форми і провали.
Для початку уточнимо начебто очевидне: А навіщо готуватися до синхронного перекладу?
Готуватися до синхронного перекладу потрібно, щоб в окремо взятому випадку:
- успішніше впоратися з цим екстремальним видом перекладу,
- відчувати себе комфортніше під час перекладу і легше справлятися з зустрічаються труднощами перекладу,
- менше витрачати сил і нервів в процесі самого перекладу,
- освоїти хоча б поверхово нову для себе тематику, яку раніше не доводилося перекладати,
- зробити краще враження на замовників і споживачів перекладу. щоб тебе запросили в наступний раз на схожий захід,
- підтвердити свою професійну придатність як синхронного перекладача в очах замовників та колег,
- отримати почуття задоволення від власного перекладу.
Але вся справа в тому, що успішність і якість синхронного перекладу в окремо взятому випадку залежить не тільки від того, наскільки інтенсивно перекладач готувався до даного конкретного заходу.
Якість перекладу, що видається перекладачем-синхроніст, крім підготовки, залежить від безлічі інших чинників:
- від загального рівня його перекладацької кваліфікації та кваліфікації як синхроніста, включаючи колишній досвід, кількість годин, які він «налітав» і т.д.
- від того, як і мовної, перекладацької та фізичній формі перебуває перекладач, чи встиг він відновитися від попередніх перекладів, чи добре він виспався і т.д.
- від того, наскільки сприятливі технічні та загальні умови виконання перекладу (хороший звук в навушниках, всі промовці говорять в мікрофон, відсутні відволікаючі і заважають чинники)
- від якості перекладної мови ораторів (виступаючі говорять фонетично чітко, розбивають свої фрази на цілісні смислові відрізки, роблячи між ними мініпаузи, щоб перекладач встиг не тільки почути і зрозуміти, але і перевести, перш ніж на нього обрушиться наступний вал)
- від наявності у перекладача перед очима тексту виступу (оригінал плюс переклад або хоча б одне з двох) і від того, чи була у перекладача можливість ознайомитися з ними заздалегідь, щоб уточнити незрозумілі і складні місця
- від того, наскільки у перекладача є можливість і умови, щоб хоча б частково відновлюватися в проміжках між тими 20-хвилинка, які він сидить в синхронній кабіні, а також під час кавових пауз і обідньої перерви (в ідеалі перекладачів-синхроністів до повного завершення синхронної частини заходу не повинні відволікати ні на які інтерв'ю або допомогу учасникам в двосторонньому спілкуванні).
На більшість перерахованих факторів перекладачеві практично неможливо вплинути. Все, що він може, це попросити оратора говорити в мікрофон, хоча це ще не гарантує ідеального звуку в навушниках (адже далеко не всі вміють правильно користуватися мікрофонами). І ще перекладач може навідріз відмовлятися від будь-яких побічних перекладів в перервах; причому останнє може бути чревате для нього всілякими неприємностями. Тому краще такі речі обговорювати з замовниками заздалегідь, щоб вони передбачили лінійного перекладача «на підхваті» або відклали всі кулуарні переклади та інтерв'ю до закінчення основного заходу.
Ні в якому разі не агітую за те, щоб взагалі не готуватися до синхрону. Але в синхронному перекладі, як в будь-якому виді діяльності, важливий кінцевий результат. а не благі наміри. У цьому сенсі важко однозначно сказати, що краще: отримавши тексти доповідей тільки напередодні (а часто так і буває!) Готуватися до знемоги і прийти на синхрон не виспався і загальмованим або, навпаки, добре відпочити, а на перекладі «виїхати» за рахунок загальної кваліфікації і колишнього досвіду.
Професіоналізм синхронного перекладача полягає в тому, щоб, незалежно від того, чи була у нього можливість підготуватися і наскільки сприятливі зовнішні умови виконання перекладу, він повинен все це відкинути і повністю сконцентруватися на самому процесі перекладу.
Ну а що підготовка? Підготовка - це лише якась підпора для власного заспокоєння. Адже щоб по-справжньому підготуватися до синхронного перекладу, потрібно витратити, як мінімум, кілька днів наполегливої праці. А це зазвичай неможливо і економічно невигідно. Адже тоді синхронний переклад по витраченим годинах відразу ж перетворюється з найбільш високооплачуваного в самий низькооплачувану й невигідний вид перекладацької діяльності.
І все ж: як готуватися до синхрону?
Сам я намагаюся перед кожним важливим або особливо складним перекладом складати для себе тематичний словничок термінів по конкретної галузі або просто по тих словах і фразах, які зустрілися в отриманих матеріалах, незалежно від їх приналежності до тієї чи іншої галузі.
Якщо тематика повторюється, то до чергового заходу я просто переглядаю і актуалізує двомовний глосарій, складений в попередній раз.