описали мене, знаю, що баран, але не знала, що холерик.
Інтереси теж швидко змінюються (в'язала, шила, англійською займалася, в баню ходила, в спорт зал тощо). але я ось для себе решіла- що хобі треба вибирати орієнтуючись на те, що б воно "підігрівало" самолюбство. тобто займаєшся чимось, і "балдеешь" від себе. Наприклад-сходив в салон-привели тебе в порядок-і дивишся на себе не натішишся, але в салони щодня не походішь- тому я пішла на танці стрип латино. Рухатися навчилася красиво, фігура стала виточена, а головне - кожне заняття нові руху, нові образи, дивишся на себе в дзеркало і ВАУ! БОГИНЯ!))) Додому приїжджаю втомлена, задоволена, на "пінанія" чоловіка немає вже сил. Поки допомагає. Послухаю думки інших.
Ой та ж фігня. плани, не виконані до кінця, свистопляска а не життя. Але для мене все звично, навколо мене постійно такі ж як я. У всіх знайомих, бачачи наприклад мене з моїм татком, не виникає питань в кого я така. Два чоботи пара. Правда я бачачи, як у нього в житті все складається, деякі корективи в своїй роблю, так як він не хочу. фігня якась виходить, а не життя. Ну будинку, у мене точно таке ж чудовисько як я живе - владне, нестримане. Тут теж вибір простий -або повбивати один одного під гарячу руку, тому що ні я, ні він підпорядковуватися будемо ніколи і нікому, або домовлятися хоч по хорошому, хоч по поганому. ну політають попільнички по квартирі з тарілками. дурниця, головне прийти до спільного рішення і в процесі не дуже сильно кричати один на одного. Причому репетуємо-репетуємо, а через п'ятнадцять хвилин миритися йдемо. А ось кар'єра - це так. це проблема, не вистачає вміння доводити до кінця, а тому що рано чи пізно ставати нудно, рутина стомлює. і начебто розумієш, що ціна успіху - це перш за все терпіння. а от не виходить. Ну в принципі теж не смертельно - не всім же бути багатими і успішними, цілком нормально бути середнячком. Але я напевно не дуже типовий холерик, чи не ризикова, що не амбітна. або просто життя помозолила.
к. 24. Та до речі, є плюс в холерика, ми как не странно для оточуючих - трижильні. Тобто фізично здорові і дуже витривалі. Бо не маючи здоров'я і витривалості постійно жити на емоціях неможливо.
ТАК? Я по собі не помітила, і лідерство - моя стихія. І фраза: "Ніхто не зробить краще ніж Я" - про мене.
-- :) з'їсти то він з'їсти, та хто ж йому дасть) ес-но в Вашіx собственинx глазаx Вам просто його повинен виглядати лідером, а адекватне оточення давно поставило на Вас хрест - Вам же не можна жодної справи довірити, до того ж Ви кілька. непресказуеми, а непредсказуемост' може нравіт'ся ну очен далеким від реал'ності людям :)
27. Ееее, тут палиця з двома кінцями. Лабільність в плані виживання / лабільність - мінливість ознаки / хороша штука, саме вона формує витривалість. Тобто людина нестриманий, емоційний, але при цьому у нього абсолютно здорова нервова система. Я ось сто раз помічала, за таким же як я, в звичайному житті - неврастеніки, психи, в ситуації "амба" якимось незрозумілим чином емоції вимикаються, ні залишається ні страху, ні занепокоєння - один холодний розрахунок. А ось людина, у якого все спокійно, все рівно, тобто регідний, в критичній ситуації має всі шанси зламатися, тому що не знає, як реагувати, як брати себе в руки, коли паніка захльостує, а холерики це з дитинства вміють. Зверніть увагу, на такий нюанс, будь холерик істерить, волає, емоціонірует в безпечної для себе обстановці, виключно в безпечної, тому що повірте, коли розумієш, що зараз твої емоції підкладуть тобі велику таку жирну свиню, приборкати їх - взагалі не проблема. Якщо важливо справити враження спокійної людини - теж взагалі не проблема. а якщо не важливо, то плювати. нехай думають про тебе як хочуть ..
--- я бачила акценуацію по истероидному типу, доведену до крайності;) нічого у ниx не вимикається і не здатні вони взагалі нічого оцінювати - токуючий глуxарь :)
на ют'юб можна знайти вельми велика кількість пристрасно жістекулірющіx Адольф - xолерік, акк є xолерік) лідер, блін :) скінчив плоxо, тому що не зміг довести грамотно розпочату справу;) жодне з ниx)
Я теж дуже емоційна і чутлива, але я швидше меланхолік. Можу заплакати або застрибав від радості від найменшого дрібниці. Чоловік жартує, що у мене "дуже нервова система", упокорюється з тим, що можу вибесіл від чого завгодно і тягнеться від моєї чутливості наодинці.
-- :) з'їсти то він з'їсти, та хто ж йому дасть) ес-но в Вашіx собственинx глазаx Вам просто його повинен виглядати лідером, а адекватне оточення давно поставило на Вас хрест - Вам же не можна жодної справи довірити, до того ж Ви кілька. непресказуеми, а непредсказуемост' може нравіт'ся ну очен далеким від реал'ності людям :)
Ну не треба - нічого подібного. Ви плутаєте хобі, заняття для душі з відповідальною роботою або чиєїсь проханням. Такі вже справи, я явно лутше інших зроблю. Інакше б не бігти б за порадами та проханнями.
Мережеве видання «WOMAN.RU (Женщіна.РУ)»
Контактні дані для державних органів (в тому числі, для Роскомнадзора): [email protected]