Халіфат швидко почне занепадати, будучи відрізаним від Туреччини
Два дні тому президент США Барак Обама, виступаючи на прес-конференції за підсумками саміту G7 в Німеччині неохоче зізнався, що у нього немає стратегії боротьби проти Ісламської держави (воно ж - самопроголошений халіфат). За словами Обами, справа в тому, що іракський уряд, з яким він має намір співпрацювати в його ліквідації, саме поки ніяк не може розібратися, з якого боку взятися за цю проблему, тому США чекають хоч якогось рішення від своїх союзників.
Справа і правда серйозне - ІГ в нинішньому вигляді існує, зростає і успішно розвивається вже два роки, а США - єдина світова наддержава, здатна їм ефективно протистояти, мнеться і роздумує, як би відповісти на цей виклик. Халіфат ж часу дарма не втрачає, поширюючи свій вплив не тільки на все нові близькосхідні території, але і вербуючи тисячі все нових прихильників по всьому світу. Критики Обами цілком справедливо відзначають, що «треба щось робити», проблема лише в тому, що вони і самі не знають, що саме.
В основному пропозиції опонентів американського президента припускають відправку наземних військ в Ірак. Суть їх приблизно така: тижні за два зламаємо терористам хребет, а там вже розберемося. Звучить це вкрай наївно. Справа в тому, що ідеологи ІГ тільки цього і домагаються. Центральне місце в їхній картині світу займає бій проти західних армій, тому вони з величезним нетерпінням чекають прибуття американських військ і активно до нього готуються. Якщо називати речі своїми іменами, США піднесуть царський подарунок халіфа Ібрагіму, якщо ввяжутся в наземну війну з його підданими.
Не знаю, як часто Барак Обама читає сайт НВ, але ідею я йому дарую
Ну, а щодо «зламати хребет за пару тижнів», теж є істотні сумніви. Десятки тисяч прихильників ІГ по всьому світу вже знаходяться на низькому старті, чекаючи Останньою битви з невірними, передбаченої в священних текстах. Варто тільки американцям прийняти рішення про відправку військ, вони отримають живе підтвердження справедливості пророцтв і тут же хлинуть в Ірак і Сирію. Операція проти бойовиків ІГ ризикує стати набагато складніше, ніж передбачалося спочатку.
У цих умовах в серці навіть самого оптимістично налаштованого і рішучого політика і військового стратега може оселитися зневіру з невпевненістю. Однак вихід із ситуації все ж є. Не знаю, як часто Барак Обама читає сайт НВ, але ідею я йому дарую.
Оскільки ідеологічна доктрина ІГ вимагає від його лідерів постійного розширення підконтрольних територій (інакше халіфат буде «несправжнім»), то головне завдання світової спільноти - покласти край цьому розширенню. Для цього необхідно зруйнувати логістичні зв'язку ІГ із зовнішнім світом. Зробити це можна, відрізавши його від Туреччини, ісламістські влада якої дуже лояльно ставляться до халіфату. Вони закривають очі на нелегальний імпорт видобутої в ІГ нафти, на експорт до Сирії та Іраку продовольства, медикаментів та інших припасів для бойовиків, дозволяють пораненим «воїнам Аллаха» лікуватися на своїй території, а добровольцям - вирушати на газават транзитом через Туреччину.
Сила, здатна відрізати контрольовані ІГ території в Сирії і Іраку від Туреччини, є. Йдеться про курдів, які вже кілька разів наносили ісламістам важкі ураження. Що ще краще, стратегічно і технічно це завдання цілком здійсненна. На півночі Сирії уздовж турецького кордону розташовані три ізольованих курдських анклаву - Афрін, Кобань і Джазіра. Якщо пробити два коридору між ними, а потім ще один в іракський Курдистан, то практично вся південна межа Туреччини буде прикрита від Сирії та Іраку безперервним «курдським поясом».
Для Ісламської держави подібний розвиток подій став би справжньою стратегічною і логістичної катастрофою з вкрай негативними наслідками для халіфату в цілому. Фактично, саме його існування буде поставлено під загрозу: без грошей від продажу нафти в Туреччину і повноводного потоку припасів і добровольців в зворотному напрямку підтримувати життя в ІГ буде вкрай важко.
Важливий і психологічний ефект: поразка таких масштабів посіє в багатьох прихильників халіфату серйозні сумніви в його «божественне» походження, оскільки той самий халіфат за визначенням не може програвати битв, так як користується прихильністю вищих сил.
Звичайно, розмови про «курдському поясі» зараз дещо передчасні: у курдів ледь вистачає можливостей, щоб стримувати настання бойовиків ІГ зараз. Однак все може докорінно змінитися, якщо американці нададуть їм сучасні важкі озброєння, засоби зв'язку і необхідну для наступальних операцій підтримку з повітря. На відміну від іракської армії, яка має тенденцію розбігатися, ледве углядівши бойовиків, курди воювати вміють і славляться відчайдушною хоробрістю. Навчати їх воювати і додатково мотивувати не потрібно. При належному рівні матеріально-технічного забезпечення їм цілком під силу сформувати безперервну територію під своїм контролем вздовж усього кордону Туреччини з Іраком і Сирією.
Власне, саме це і може стати американської стратегією протистояння ІГ: всебічна військово-технічна підтримка курдів, надання їм розвідувальної інформації і надійного прикриття з повітря для створення «буферної зони» уздовж південних кордонів Туреччини.
Зрозуміло, в Анкарі такого розвитку подій будуть не дуже раді, оскільки сильну курдську армію там сприймають безпосередньою загрозою власній територіальної цілісності, однак зараз у Барака Обами вибір не дуже багатий. Або він покладе край Ісламському державі, яка не відправляючи американських солдатів в зону бойових дій, або увійде в історію президентом-невдахою, котрі допустили появу і становлення самого, мабуть, лютого терористичного освіти всіх часів і народів.
Всі матеріали, Які розміщені на цьом сайті Із посилання на агентство агентство "Інтерфакс-Україна", що не підлягають подалі відтворенню та / чи розповсюдження в будь-Якій форме, інакше як з письмовий Дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".
Стічні фото від
Ввійти через Соцмережі
Ввійти через Email